Я заміжня зовсім недавно. Мій чоловік – чудова людина. За Ігоря я вийшла заміж тому, що мені тоді здавалося, що він мене сильно любить. Та, як потім вияснилося, свою маму він любить більше.

Вже з перших днів нашого сімейного життя я зрозуміла, що свекруха стане для мене проблемою номер один. Я їй не сподобалася – і з цього все почалося. Свекруха вважала, що якщо вона віддала мені свого сина, то тепер за це я їй повинна практично поклонятися. Не раз вона мені в очі говорила, що я не пара її синові. Але на все це я закривала очі, тому що дуже любила свого чоловіка і не хотіла конфліктувати з його матір’ю.

Ми прожили разом два роки. Влітку у чоловіка мала бути відпустка і ми планували почати в квартирі ремонт. До цього ми ретельно готуватися, купили навіть відповідні будматеріали.

Якось до нас в гості забігла свекруха. Зі щасливим виразом обличчя вона повідомила, що купила дві «гарячі» путівки на море. Я наївно подумала, що путівки для мене і чоловіка. Але я помилялася – свекруха вирішила, що на море поїде вона з своїм сином.

– Тобі нехай путівку твоя мама купує, – заявила мені свекруха, коли побачила мій збентежений вираз обличчя. – Ти вдома залишишся, а ми відпочинемо трохи.

Найгірше, що мій чоловік замість того, щоб обуритися, сприйняв все це, як належне.

– Настя, сама подумай, ну не пропадати ж путівками, тим більше мама їх оплатила. Я ж не можу її підвести і відправити одну. Ти поки ремонт почни, а я приїду і все доробимо, – сказав мені мій чоловік.

В той день, коли вони поїхали, я сильно розжаліла себе і почала плакати. До вечора я почула себе настільки чужою в їхній квартирі, що вирішила, що ті два тижні, поки чоловіка не буде, я поживу у батьків. Я зібрала необхідні речі і зранку вирушила в село до мами.

Коли чоловік, засмаглий і відпочилий, повернувся додому і побачив, що мене там немає, дуже сильно розізлився.

– Ти замість того, щоб робити ремонт, вештаєшся хто зна де. І звідки я, взагалі, знаю, що весь цей час ти була у батьків? – накинувся на мене чоловік в телефонній розмові. А далі продовжив: – Знаєш що, можеш там і залишатися.

Ошелешена  заявою чоловіка, я зібралася, і поїхала до нього. В квартирі була свекруха. А мої речі вони зібрали і просто викинули в коридор. Мені ж було сказано, що я тут більше не живу.

Свекруха тріумфально заявила:

– Моєму синові така дружина не потрібна. Пішла геть.

Я дивилася на них обох і розуміла, що мені в цій сім’ї більше нічого робити. Я забрала свої речі і назавжди пішла від них. Шкодувала тільки, що потратила час на цю сімейку, напевно, треба було йти відразу. Я ж усіма силами намагалася підлаштуватися під їхню родину, та нічого не вийшло.

Десь через місяць чоловік приїхав до мене на роботу, просив, щоб я поверталася до нього, дав мені тиждень, щоб я подумала. Та моя мама категорично проти. Та й я сама не вірю, що такий шлюб ще можна врятувати.