Батько обійняв Марту, як завжди, перед своїм від’їздом. Дівчинка хоч вже і звикла до того, що батько постійно їздить у відрядження, але все одно, щоразу важко переживала його від’їзд. Цього разу батько сказав їй, що їде всього на тиждень.

Та через тиждень батько не повернувся. Марта прийшла зі школи і побачила на кухні заплакану маму. Дитина почала розпитувати, де тато, але мама, глянувши на неї очима, повними сліз, вирішила, що вона ще занадто маленька, щоб знати правду.

***

Пройшло кілька довгих років, Марта вчилася в дев’ятому класі. Мама якось сказала їй, що до них в гості прийде дядько Андрій. Андрій Марті відразу не сподобався, але вона бачила, як цей чоловік подобається її мамі. Дівчина мимоволі згадала батька, заплакала і вибігла з вітальні.

Відносини Марти і Андрія вперто не складалися. Мати сильно переживала через це. З часом жінка стала помічати, що їй все частіше стає зле. Коли звернулася до лікаря – вже було занадто пізно.

Розповідати ні дочці, ні чоловікові про свою хворобу жінка не хотіла. Вона не могла так засмутити рідних їй людей. Марта пішла в десятий клас, коли мами не стало.

Андрій не відходив від названої доньки, коли та, втративши матір, два місяці не могла встати з ліжка. Марта звинувачувала Андрія у тому, що він не вберіг матір. А той оправдовувався, намагаючись зрозуміти її стан:

– Марто, в цьому житті є речі, уберегти від яких звичайні люди не в силах. Бачить Бог, я все робив для твоєї мами, щоб вона була щаслива …

Та дівчина йому не вірила. Коли Марті виповнилося 18, вона зібрала речі і пішла з дому. Влаштувалася на роботу в кафе офіціанткою, зняла невелику кімнату, і незабаром познайомилася з Вадимом. Молоді люди почали жити разом.

Спочатку Марта не звернула уваги на те, що Вадим ніде не працює, цілими днями сидить вдома, а гуляє з друзями на її гроші, але незабаром у дівчини відкрилися очі.

Коли вона обмовилася, що їм потрібні гроші, Вадим єхидно порадив їй зайняти їх у її багатого “татуся”.  Про те, що вона чекає дитину, Марта дізналася напередодні свого дня народження. Коли вона сказала про це Вадиму, той втік без жодних пояснень.

Працювати повноцінно Марта не могла, тому керівництво закладу, де працювала дівчина, бачачи її стан, звільнило її з роботи.

***

Дзвінок в квартирі Андрія пролунав о третій годині ночі.

– Тату …,татку, я здається народжую, мені страшно, приїжджай, прошу тебе, – почув він у слухавку голос Марти. Дівчина надиктувала йому адресу і Андрій через 15 хвилин вже був на місці.

Поки їхала швидка, Андрій розглядав умови, в яких весь цей час жила Марта, і йому від цього ставало моторошно.

– Марто, чому ж ти не телефонувала мені, – запитав чоловік.

– Я не хотіла бути для тебе тягарем, – відповіла заплакана дівчина.

– Та який же ти тягар, ти – моя дочка, нехай нерідна, але я тебе не кину ніколи, повір мені …

На наступний день Женя народила міцного, здорового хлопчика. Тепер вона була спокійна, адже у малюка був крім неї ще і люблячий, турботливий дідусь. Вона сиділа, дивилася на свого сплячого синочка, він дуже сильно нагадував її маму, ті ж золотисті кучерики, ямочка на підборідді … Новоспечений дідусь був щасливий, коли взяв малюка на руки …

***

Пройшло три роки, Марта зустріла чудового хлопця Михайла і вийшла заміж. Андрій дуже хвилювався з цього приводу, адже за цей час він сильно прив’язався до онука.

Та Марта ошелешила його, сказавши, що вона вже поговорила з своїм чоловіком, і вони вирішили, що дідусь Андрій житиме з ними. Адже ріднішої людини у Марти немає. Вибравши Андрія, мама не помилилася…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.