Життю Павла зараз ніхто не позаздрить. Рідні навіть важко сказати, хто саме винен у цьому.

А вся справа в тому, що він годує шістьох людей, відмовляючи собі у всьому, навіть найнеобхідніших речах.

Почалося все дуже просто. В юності, ледь закінчивши інститут, Павло відразу одружився. У шлюбі з’явилася дитина. Через три роки у них вже є і друге дитятко.

З грошима справи пішли зовсім непросто якось, чоловік взяв підробіток. Дружина продовжує сидіти в декреті десятий рік, виправдовуючись різними кружками, на які постійно водить їхніх дітей. Павло в цей час починає нудьгувати від сірої буденності та домашнього побуту і стає поглядати по сторонах.

Так в житті Павла з’являється Лариса. Лариса спочатку нічого не просить, каже, що їй від нього нічого не потрібно, тільки хоче бути разом поруч з ним завжди.

Від неї гарно пахне, у неї вдома немає дітей і чисті простирадла. Павло починає здаватися, що все життя він прожив якось неправильно, вдома стає нудно і постійно докучає неприємний запах.

Та й захоплена серіалами дружина, яка давно перестала дивитися за собою, виглядає зовсім сумно на фоні доглянутої Лариси. На цьому етапі свого життя Павло вирішує розлучитися, але ще перебуває в душевних метаннях.

Після розлучення настає недовга сімейна ідилія, яку затьмарюють лише чималі аліменти, які чоловік справно платить першій дружині щомісяця, і вважає це своїм обов’язком. Однак сил у нього ще достатньо, а спокій і тиша в будинку з новою жінкою не можуть не радувати.

Несподівано Павло розуміє, що нарешті знайшов своє щастя. Лариса ж, щоб закріпити успіх і чоловік не повернувся до дітей, несподівано повідомляє, що чекає сама дитину, а Павло скоро знову стане татом.

Тепер у Павла не лише солідні аліменти, але ще одна дитина. Яку теж тепер має утримувати він, та й Лариса тепер на його плечах, адже пішла в декрет, тепер не працює. Тепер Павло постійно хапається за будь-який третій підробіток.

Через 2 роки у Павла уже не троє, а четверо дітей. Скрізь брудно, шумно, погано пахне. Скрізь претензії, всі ним не задоволені. На тлі нової дружини з маленькими дітьми, колишня дружина з вже трохи дорослими дітьми здається все більш хорошою та доброю – у неї хоча б тихіше.

Інші жінки Павлом зовсім вже давно не цікавляться – він вічно стомлений, одружений і обплутаний аліментами, що з’їдають більшу частину його зарплати. І, головне, що в його житті навряд чи щось зміниться в найближчі два-три десятиліття.

Туга, та й годі. У вільний час, який у чоловіка буває вкрай рідко, Павло відпрошується у дружини половити рибу з друзями і колегами по роботі. Він дуже заздрить своїм неодруженим друзям – їм не треба нікого годувати і не треба ходити на роботу.

Павло вважає, що винні у всьому в його житті жінки: їм завжди всього мало, вони постійно всім не задоволені, як би він не старався. А от перша дружина Павла вважає, що він сам винен, що у нього так життя склалося, адже нема чого жити на дві сім’ї, якщо ледь себе одного прогодувати можеш.

Батьки чоловікові нічим допомогти не можуть, адже самі живуть в селі в маленькій хатині, на одну лише пенсію. А родичі й самі дивуються, як у чоловіка життя закрутилося, та хто винен у цьому, що в нього така непроста доля.

Джерело