Я давно вийшла заміж, але живу недалеко від своїх батьків. Вони разом вже 35 років, я завжди думала, що у них все нормально. А нещодавно мама ошелешила всіх, що вона йде від батька і їде в своє рідне місто, де зараз живе її сестра, моя тітка.

Нам пояснила, що вона свій обов’язок виконала – діти виросли, а бути домогосподаркою і прислужувати батькові у неї немає ні найменшого бажання. Вона не бачить сенсу продовжувати жити в одному будинку з моїм татом. Мама зібрала речі, попрощалася з нами і поїхала в своє рідне місто.

Можна було порадитися зі мною, поговорити з батьком. Скільки часу вона обмірковувала це рішення? Рік, два, а може всі 35 років в шлюбі вона мріяла вирватися з родини? Я бачила, що останнім часом вона втратила інтерес до життя, завжди сумна була, закинула своє хобі, перестала стежити за собою. Але ж потрібно вчитися радіти життю, необхідно шукати компроміси.

З батьком майже не розмовляла, він її просто дратував. Я хочу, щоб вони жили разом. Мій батько – нормальний чоловік. Багато жінок живуть і з гіршими, тим більше вони вже немолоді, пізно починати життя спочатку.

Я думаю, що сестра мами тут зіграла не останню роль. Вона була одружена тричі і тепер живе одна в величезному заміському будинку. Ну і що вони будуть робити разом? Ходити в театр, кафе? У сестри великий сад, город. Мама буде вирощувати овочі і фрукти?

Я з мамою по телефону постійно розмовляю і прошу повернутися до батька. У неї одна відповідь: не хочу витрачати свої роки на вирішення побутових питань, більше так неможливо жити, втомилася жити в шлюбі.

Напевно, мама батька ніколи не любила. На жаль, я не пам’ятаю, щоб і батько говорив про любов до мами. Але ж багато сімей живуть разом, тому що звикли і бояться щось міняти.

Зазвичай чоловіки кидають своїх дружин і йдуть до інших жінок. А в нашій родині інша ситуація: мама втомилася, у неї нове життя. Виявилося, що мрії збуваються, молодість триває, можна жити без проблем і турбот.

Вона мені раніше допомагала з дітьми, так як я пізно повертаюся з роботи. А жили ми в сусідніх будинках. Зараз і мені складно, ще й батько один.

Він не звик доглядати за собою, не вміє готувати, та й за внуками не виходить у нього доглядати. Як виявилося, батько не вміє робити навіть елементарні речі. У мене тепер чоловік, діти, ще й тато. І всіх я повинна обслуговувати, а ще й працювати.

Мені навіть перед своїм чоловіком і дітьми соромно за свою матір. Як умовити її повернутися? Це ж ненормально – розлучатися після стількох років прожитих разом?

А якщо батько призведе додому ще й іншу жінку, втомившись від самотності Мені це тільки додасть проблем. Як мені напоумити її повернутися?

Джерело