9 років я живу у шлюбі зі своїм чоловіком. У нас така хороша сім’я, що навіть найближчі родичі постійно заздрили. Але, останнім часом, я стала помічати, що чоловік приходить з роботи пізно ввечері і він вже не голодний. Навіть не вечеряє, а відразу лягає спати. Одного разу я вирішила з ним відверто поговорити, але він дуже засмутив мене, тепер я навіть не знаю, що й думати
У шлюбі зі своїм чоловіком ми живемо вже майже 9 років. Чоловік мій хороша людина і прекрасний батько для дітей. Він утримує мене, і я можу займатися тим, що мені цікаво. Нехай і не дуже прибуткове це заняття, більше для душі. Я за ним завжди відчувала себе, як за кам’яною стіною. Він весь час мене підтримував і беріг.
У нас у шлюбі троє прекрасних діток. Наша сім’я дуже дружна та міцна. За весь той час, поки ми разом, у нас не було жодної серйозної суперечки чи великого непорозуміння. Все вдавалося згладжувати завжди, та й не ображалися ми одне на одного довго. Одним словом, сімейство у нас зразкове.
Але останнім часом мене не покидає відчуття якоїсь, незрозумілої для мене раніше, тривоги. Воно таке непомітне, але дуже глибоко в душі засіло. Я стала помічати, що з роботи чоловік приходить, практично завжди ситим. Він пояснює це тим, що виходить часто вечеряти з колегами по роботі і вирішувати виробничі питання.
Я ніби й вірю своєму чоловікові, але, в той же час, в душі сидить якийсь незрозумілий сумнів. Не розумію, звідки він взявся? Адже раніше такого ніколи не було у нашій сім’ї. Я завжди йому довіряла і навіть думки не допускала, що він може мені говорити неправду.
До всього іншого, від нього часом пахне дорогими жіночими парфумами, які звичайна жінка не зможе собі дозволити. Цей факт мимоволі наводить мене на думку про те, що у нього з’явилася інша жінка.
З кожним днем мої підозри все сильніше і сильніше, вони все сумніші для мене. Намагалася задавати навідні запитання своєму чоловікові, але все, що вдалося дізнатися, це лише поява в керівництві компанії нової співробітниці. Нічого більш конкретного вивідати мені за весь цей час не вдалося.
Мені сумно від того, що сумнів посилився в мені, це ж напевно не просто так. Якоїсь радості, як раніше я вже давно не відчуваю, не знаю, як можна дізнатися правду і у кого щось випитати, адже колег чоловіка я зовсім не знаю, не маю з ким поговорити про те, що мене турбує.