Якщо говорити правду, то я ніколи не була зі свекрухою в хороших відносинах, з самого початку знайомства з нею. Коли мій чоловік був студентом, він зустрічався зі своєю однокурсницею – дівчиною з багатої сім’ї, та ще й з вищою освітою після закінчення інституту. Ось вона була хорошою партією для її сина, а тут я підвернулася: майже що сирота, у мене є лише тато, який працює на заводі, у якого з освіти – тільки школа. Мені довелося йти рано працювати, коли мені було вчитися? Батько мій іноді любив сивеньку, ледве втрачав роботу або ледве тримався на ній, ось я іноді і тягнула всю нашу маленьку сім’ю сама.

А потім тато привів в будинок жінку. Тиху, скромну, але вона теж іноді підтримує татові посиденьки. Через це я вирішила піти з дому, і довгий час жила з одним хлопцем, з яким у мене нічого доброго не вийшло – ми розлучилися. А потім познайомилася з майбутнім чоловіком і практично забрала я його у колишньої однокурсниці: на той час вони обоє вже закінчили інститут і збиралися одружитися. Але тут я, та ще на 2 роки старша за наречену. Весілля не склалося, а свекруха моя відтоді мене незлюбила серйозно. Я намагалася налагодити з нею відносини, але потім зрозуміла, що ніякої дружби у нас не вийде і хорошого також нічого чекати не приходиться. Тому змирилася і перестала старатися налагоджувати з нею спілкування.

Навіть весілля було скромне, без батьків. Свекруха навідріз відмовилася бути, а мій батько зі своєю пасією був знову десь гуляли, їм було зовсім не до мене. З гостей прийшли тільки наші друзі і бабуся мого чоловіка, мати моєї свекрухи. Вона дуже любила свого онука і до мене добре ставилася. Казала: «Все одно б у мого онука з його першою дівчиною нічого б не вийшло: вона хотіла лише, щоб він більше працював, щоб лише гроші в дім приносив, а наш хлопчик теж не віл якийсь, а людина, яка хоче спокійного життя, а не щоб ним весь час хтось командував. А ти – прекрасна людина, я бачу ваше добре майбутнє з онуком. Я вже давно на нього написала заповіт на свою квартиру, зі здоров’ям у мене вже не дуже добре, тому вам буде, де дітей ростити!»

Після весілля ми з чоловіком орендували квартиру, але, ясна річ, з дітьми не поспішаємо – куди народжувати? Свекруха все плітки пускала, що я не матиму дітей ніколи, та й чи можуть у мене бути хороші діти, коли в мене такий батько. Нас на знімній квартирі вона не відвідувала, чоловік сам до неї зрідка заходив в гості, щоб чимось допомогти, але повертався додому з таким негативом, що я вже й не рада була тим візитам. Свекруха йому постійно щось недобре говорить на рахунок мене, і він, бідолаха, приходить засмучений такий, але мене все одно перед нею виправдовує постійно, каже, що я добра та порядна людина. Хороші відносини були тільки з бабусею. Але ось недавно, як тільки чоловікові виповнилося 30 років, бабусі не стало, квартира залишилася нам у спадок. Що тут почалося!

Мені заборонено було навіть приходити на прощання з бабусею – це все ж мати свекрухи. Але пішов мій чоловік. На поминках всі гості, від рідні до подруг свекрухи, налаштовували чоловіка проти мене. Просили одуматися, скоріше розлучитися зі мною, тому що він став власником великої квартири і тепер завидний жених на кращу кандидатуру. Загалом, всі його засмутили, і він поїхав додому. Думка у була нього одна – швидше вступити в спадок і перевезти мене туди, вже у свою квартиру. Але свекруха угамовуватися не збирається – вона стала надзвонювати мені, говорити, що я взагалі не маю права на це житло. Сказала і мені і моєму чоловікові – якщо ми переїдемо на бабусину квартиру, то вона позбавить його спадщини на свою квартиру, віддасть її своєму племіннику. І взагалі – буде судитися за квартиру бабусі, адже вона – дочка, а значить законна спадкоємиця теж.

Коли вона зрозуміла, що з сином говорити марно, вона поставила ультиматум: «Якщо хочеш жити без суперечок і непорозумінь зі мною, то далі знімайте квартиру. Розлучишся – ласкаво просимо в бабусину квартиру, я як раз там ремонт зроблю для тебе і нової дружини. Але я не дозволю жити в ній твоїй цій дружині, якщо її можна так назвати». Чоловік не знає, що йому робити – з одного боку він кохає мене і не збирається розлучатися, з іншого боку у свекрухи багато знайомих серед адвокатів, вона легко відстоє ту квартиру. Вона може домогтися свого, і у чоловіка навіть спадщини не буде. Ось так вирішили ми з ним жити – поки на орендованій квартирі. Немає інших варіантів у нас зараз.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

Джерело