Максим часто писав мені листи. А якось написав, що знає все про мої зради. Я уважно прочитала, і запитала, хто ж йому розповів. Але листи більше не йшли. Коли Максим повернувся додому, я була вже заміжньою. Одного разу я зустріла його через багато років, і досі пам’ятаю той день

Я вийшла заміж за зовсім не коханого чоловіка. Чому так сталося я зараз навіть не розумію, але зробила це на зло людині, яку до без тями кохаю і досі. Вийшло так, що гірше я зробила не йому, а тільки собі.

В школі я покохала Максима, з я ким ми зустрічались три роки. Після школи, Максим пішов в армію, я обіцяла його дочекатись. Як і обіцяла, слово своє стримала, нікуди не ходила, не відвідувала жодної вечірки, на які мене часто запрошували, в сільський клуб також не ходила.

Ми писали один одному листи майже щодня. І ось, в одному з листів, Максим написав, що хтось з його друзів сказав, що я зустрічаюся з іншим. Я була в розпачі, зразу йому відписала і в листі, пояснила, що кохаю тільки його і, що у мене крім нього нікого нема. Я запитала, хто йому розповів такі нісенітниці, але Максим взагалі перестав мені писати.

То був дуже тяжкий період у моєму житті, я не знала, що мені робити. І не знайшовши іншого виходу, я вирішила, що якщо він так вважає, то нехай, буде по його. І нехай він, потім шкодує, що не вірив мені.

Вже через тиждень, я познайомилась з хлопцем, його звали Ігор, який приїжджав з іншого села до нашого клубу. Ми почали зустрічатись і вже через три місяці одружились. Весілля ми пишного не робили, зібрались лише найближчі. Після весілля ми оселились з його батьками, де живемо й досі.

Коли Максим повернувся з армії, він про мене навіть не розпитував, якось я зустріла йог випадково, коли їздила до батьків. Він прийшов з армії ще більш красивим, ніж йшов. Максим змужнів, став ширше в плечах. Сказав, що розчарований в мені, сподівався, що я його дочекаюся.

Я видавила з себе посмішку, мовляв дивись, яку красу втратив, але в глибині душі дуже шкодувала про те, що трапилося. Моя помста не принесла мені бажаного полегшення. Тепер Максим і дійсно вважав, що я зрадниця, а я й досі в нього закохана. Якби ж я могла повернути все назад, але це неможливо.

З останньої нашої зустрічі вже пройшло 7 років. Максим одружився, на дівчині з якою познайомився в інституті, куди вступив відразу після армії. Після закінчення інституту вони одружились, весілля було в них дуже гучне. Потім батьки купили молодим квартиру в місті, на даний момент в них вже з’явилась дитина.

Я ж зі своїм чоловіком живу у його батьків, ми постійно сваримося. Чоловік начебто намагається приділяти мені багато уваги, але мені важко це оцінити, я весь час думаю про Максима. Мені соромно перед чоловіком і його батьками, постійно думаю про розлучення. Мрію переїхати в інше місто, почати нове життя. Може я зможу знайти своє щастя.