Пишу вам, бо накипіло. У мене трапилася досить важка ситуація, і я не знаю, як вчинити. Мій чоловік виріс в багатодітній сім’ї. У нього ще є два брати та молодша сестра.

Коли я вийшла заміж за Віктора, то завжди собі думала, що старший брат, який виріс в великій родині, повинен бути відповідальний і розуміти поняття «сім’я». В цьому я не помилилася, але є одна проблема. Вся сім’я просто сільпо любить молодшу сестру.

Свекруха придумала , що найголовніше — це благополуччя Лізи! Коли у нас було весілля, то Лізі тоді виповнилося лише 10 років, тоді така опіка виглядала дуже мило зі сторони. А вже через шість років почалися проблеми, які не оминули нашу сім’ю теж.

Ліза до всього була байдужа, навчання її взагалі не цікавило, дружила з незрозумілими компаніями, переймала погані звички, вічно потрапляла в неприємні історії, з яких її потрібно було витягувати. І чомусь свекруха, замість того, щоб найняти психолога та поговорити спокійно з донькою, дзвонила одразу одному з братів і вимагала, щоб вони терміново спасали ситуацію.

Звичайно, що першим в списку виявився найстарший брат. І ось, мій чоловік після важкого робочого дня, зривається вночі за командою своєї мами і йде рятувати Лізу. Я тоді намагалася пояснити йому, що нічого, на те й він є перехідний вік, постійно протестує, потім переросте. Як би не так.

Невдовзі Ліза вирішила вийти заміж, і знаєте що? Брати повинні були гуртом складати гроші на весілля, адже у свекрухи не було достатньої суми грошей. Ну гаразд, зіграли весілля, все зробили так, як слід. У свекрухи була велика трикімнатна квартира. Спочатку Ліза жила разом з чоловіком у неї, але постійні сварки змусили її переїхати на орендоване житло.

Вже через рік на світ з’явився малюк, а потім новий чоловік і знову аж два малюки. Вона чомусь завжди собі думала, що всі в житті їй щось винні. Коли приходимо на свята до свекрухи, то завжди купую своїм племінника подарунки та солодке, а вона хоч би моїй дитині щось купила.

А недавно, свекруха собі придумала, що Лізі потрібно віддати свою квартиру, а переїхати самій жити до старшого сина, і найгірше, що чоловік взагалі не проти. Квартиру, в якій ми проживаємо разом з чоловіком подарована мені моїми батьками, але свекруха вважає, що оскільки ми з чоловіком в шлюбі вже двадцять років, то його теж можна вважати повноправним власником.

Вони мені вже надоїли зі своїми правилами. Чоловіка дуже люблю і сваритися з ним не хочу, але все вже переходить всі межі.

Джерело