Я з батьками жила в невеликому містечку недалеко від Києва. Якось дуже раптово відійшла у засвіти рідна сестра моєї матері і залишила нашій родині спадщину: чотирикімнатну квартиру в самому центрі столиці.

Майже рік ми приводили помешкання в порядок, роблячи там ремонт, купуючи нові меблі та техніку. Через цей час я переїхала і стала столичною дівчиною. Після переїзду я познайомилася з гарним хлопцем. Ми зустрічалися півроку, потім він переїхав до мене. А через рік запропонував одружитися. Я була на сьомому небі від щастя. Єдиною людиною, що затьмарювала моє життя, була свекруха. Ну вже дуже непростою жінкою здалася вона мені спочатку. І мої підозри підтвердилися.

Уже на весіллі вона підійшла до мого чоловіка і заявила, що всі виручені гроші він має віддати їй, бо у нього наречена має своє житло, а їй ще його молодшу сестру ставити на ноги потрібно. Я отетеріла від подібної заяви, але мій новоспечений чоловік вельми швидко поставив матір на місце. Він сказав, що тепер не один і у нас є свої плани, щодо наших спільних грошей. Свекруха почала кричати на нього, називати невдячним. Мої батьки і родичі були просто вражені такою поведінкою. Навіть його батько не витримав і повів свою дружину геть.

Я думала, що інцидент вичерпався, але помилилася. Ми поїхали у весільну подорож, а коли повернулися додому, то виявили … нові замки. Мати чоловіка встигла поміняти їх під час нашої відсутності. Ще й дочку свою поселила до нас.

Ми викликали майстра і зламали двері. Чоловік швидко розібрався з сестрою, відправивши її геть. До речі, вона ні про що не знала. Сказала, що мати розповіла їй, що це ми попросили поміняти замки в нашій квартирі. Через півгодини повернулася і моя свекруха. Вона почала кричати на мене і чоловіка, стверджуючи, що тепер ми всі одна сім’я і я не маю права виганяти їх з власної квартири.

На цей раз мені увірвався терпець, і різко відповіла:

– Це моя особиста квартира, ваш син не має до неї ніякого відношення! Або ви зараз же йдіть геть звідси, або я викликаю поліцію!

Чоловік повністю підтримав мене, та ще й змусив матір оплатити зламані двері. Свекруха пішла темніше хмари. Потім вона ще кілька разів приходила до нас з вибаченнями, але я вже не зовсім вірю у щирість її слів.