У мене є знайомі, які на всьому економлять: їжі, одязі, засобах для побуту та інших необхідних речей. Хоча при цьому вони непогано заробляють і не їдять один хліб з водою. Гроші у них завжди є. Так що бутерброд з маслом і червоною ікрою можуть собі дозволити.

В гості я до них приходжу тільки коли є привід. А так дзвонимо один одному. А два тижні тому вони покликали мене на день народження глави родини. Після святкування я повернулася додому голодною.

У мої плани не входило йти в гості, бо ці знайомі живуть на протилежному від мене кінці міста. А день народження був у середу, тобто на наступний день потрібно на роботу. Однак потім передумала, тим більше, що на роботі я повинна була в цей день закінчити раніше.

У середу кинула в сумку подарунок, який купила, і відправилася на роботу. Святкування дня народження повинно було початися о четвертій годині. Тому на обіді випила чай з двома печеньки. Тобто не стала наїдатися перед гостями, де мало бути застілля.

До чотиртої я приїхала до знайомих. Господарю вручила подарунок і побажала здоров’я-щастя. Знайомій сказала, що хочу їсти, бо спеціально не їла, щоб спробувати всі її смачні страви. Звичайно, це був жарт. Однак знайома сказала, що зараз мене нагодує, все готово вже, а мені тільки за стіл потрібно сісти.

Всього гостей було разом зі мною шестеро і плюс господарі торжества. Коли я увійшла в кімнату, то побачила, що ніякого столу немає, а господарі вирішили зробити щось на зразок фуршету. У кімнаті не було стільців, а посидіти можна було тільки не дивані.

Природно, хотілося після роботи нормально сісти і відпочити, а не тулитися з сімома людьми на невеликому дивані. Ну ладно, нехай буде фуршет. Знайома вкотила невеликий круглий столик з їжею. І тоді я пошкодувала, що з’їла на обідній перерві тільки дві печенюжки.

На столику було кілька невеликих тарілок з нарізками, і я навіть порахувала скільки шматочків (за це мені не соромно ні крапельки). Рівно по вісім шматочків в кожній тарілці.Вісім шматочків сирокопченої ковбаси, яку я дуже люблю, шматочків шинки, сиру. А також вісім шматочків помідорів і вісім шматочків огірків. все було нарізано дуже тоненько, але при цьому красиво.

Ще було два салати в крихітних піалах. Фрукти теж розрахували на вісім чоловік. А такий «багатий» стіл був доповнений пляшкою вина. Ось чим вони хотіли нагодувати шістьох гостей.

Я сиджу і повільно жую свою порцію ковбаси з сиром, а при цьому в животі бурчить від голоду. Навіть не стала пити, побоялася, що сп’янію без їжі. Господиня трохи пізніше говорить: «Зараз принесу гаряче». Я зраділа, думала, що гаряченького хоч зараз спробуємо. Але все виявилося не так райдужно.

Знайома винесла гаряче, перераховувати не потрібно було. На тарілці лежали цілком обсмажені маленькі картоплини і запечені курячі ніжки. Кожному дісталося по одній. І смішно, і плакати хочеться! Але ще пізніше був торт нормального розміру, не порізаний на вісім шматків.

Загалом «добре» відзначили. Додому я їхала через півтори години і дуже голодна.

Біля будинку зайшла в магазин і купила продуктів, щоб нормально поїсти. Ось так знайомі вирішили заощадити на святкуванні дня народження. так навіщо взагалі когось запрошувати і щось відзначати?