Влітку я підробляла в столиці, і на цей час переїхала з Дніпра в Київ. Жила у двоюрідної сестри. Сестра заміжня, у них з чоловіком двоє діток. Сестра дуже часто працювала допізна, затримувалася. та і я теж, і наші вихідні майже не збігалися. Виходило, що я з її чоловіком і дітками проводила дуже багато часу. Ми розмовляли, жартували, іноді підколювали один одного. нам було легко і весело.

Якось я помітила, що Олег почав на мене по-особливому дивитися, фліртувати зі мною. Наступні півроку я намагалася перетворювати це в жарт, робити вигляд, що я не помічаю.

Але потім сестричка поїхала на два тижні у відрядження, і ми залишилися самі з дітьми. Я не встояла… Я думала, кілька зустрічей, і на цьому все закінчиться, але не вийшло. Все дуже стрімко почало розвиватися і я закохалася в Олега. Він теж мене любить, але разом ми бути не можемо, Олег говорить, що дітей без батька не залишить, тому що сам ріс без тата. Каже, що з сім’ї піде, тільки коли діти школу закінчать, а це буде років через десять.

Я намагаюся на ньому не зациклюватися, знайомлюся з іншими хлопцями, але весь час думаю про нього…

Люблю його шалено! Я вже і з’їхала на знімну квартиру, щоб якомога менше мені про Олега нагадувало, але все одно думаю про нього постійно. А він до мене іноді приїжджає… У мене не вистачає сили волі сказати, що між нами все скінчено, бо я його кохаю.

Як же мені бути?.. Я молода і красива дівчина, мені всього лише 25 років. Все це вже триває між мною і чоловіком сестри три роки. Я залишилася в Києві, працюю тут. І я не знаю, як розірвати це коло. А рапотом ми з Олегом – дві половинки одного цілого, і мені варто почекати?..

Джерело