Розлучаюся з дружиною. Жити почали дуже рано – мені 19 було, а їй 18, діти майже. Через два роки син народився, мої батьки допомогли квартиру купити, облаштуватися, перший час матеріально допомагали, а потім ми й самі почали працювати, встали на ноги.

Прожили 7 років в хорошому, щасливому шлюбі, але далі не склалося. Любов пройшла, розуміли це обидва. У мене інші жінки з’являлися періодично, у неї – інші чоловіки. Ховалися, скандалили, бо дратувати стали одне одного страшно.

І ось тільки в цьому році сіли, спокійно поговорили й вирішили, що час настав. Поки молоді, поки ще є можливість спокійно розійтися, не псувати одне одному більше нерви й зустріти ще свою любов. Та й на дитині всі наші скандали відбивалися не кращим чином.

Коли розходилися, я відразу сказав – квартиру їй залишаю, тому що з нею залишається син. У мене навіть не було інших варіантів, я вважав це правильним. Любов пройшла, але поважати колишню дружину я не перестав, піклуватися про неї – теж.

Вона залишилася мені близькою людиною, і я для них з сином готовий був на таке піти. Та й не знаю я, як можна інакше. Коротше, залишив квартиру, з’їхав на іншу, і почалося.

Спочатку батьки: вона винна, зрадниця, вона тебе кинула (хоча розлучилися мирно), вона іншого мужика знайшла, прибрала все до рук і так далі. Потім друзі почали дивитися косо, мовляв, розвела мене дружина, як лоха. Містечко у нас маленьке: один сказав іншому, пішло-поїхало. А я намагаюся пояснити людям, що не можу я свою дитину та жінку, яка народила, виховала його, дбала про мене багато років – на вулицю вигнати. Але ні. Підкаблучник. Ганчірка. Не мужик.

Що не так у нас з поняттями про мужність? Чому сьогодні для людей “мужик” – це той, хто від жінки більше забрав, а, розлучившись з нею, все говорить про те, якою поганою вона була? Невже так вважає більшість? Невже у мене щось не так з поняттями?

Від принципу свого не відмовлюсь. Їм не подобається думати, що я квартиру колишній дружині залишив? Добре, нехай це буде подарунок синові. Подарунок навіть не від мене, а від бабусі та дідуся.

Курортний роман так само корисний для людини, як і ранкова гімнастика. Двічі на рік я відпочиваю на морі. Зазвичай відпочивати відлітаю в кінці травня – початку червня і в кінці

І чому ми так часто забуваємо про ці прості правила? Одне з найпопулярніших питань, яким задаються дівчата при схудненні: чому одні їдять і не товстіють, а інші змушені себе обмежувати? Причин

Мені здається, що це було зовсім недавно, хоча минуло не мало років. До сих пір можу згадати найдрібніші подробиці цієї історії. На першому курсі універу подружилася я з Машею. Хоч