З Іриною ми познайомилися ще в школі. В старших класах ми почали зустрічатись, разом вступили до одного інституту, орендували квартиру і почали жити разом. Наші батьки давно перезнайомилися і відносини були сімейні, просто ми не поспішали одружуватись, вирішили, що як тільки отримаємо дипломи, то відразу відгуляємо весілля. Ми були молоді, закохані і щасливі.

Ми хотіли пишне весілля і тому я перейшов на заочну форму навчання і влаштувався на роботу. Мені доводилося поєднувати навчання з роботою, але робота була дійсно хорошою, хоча й були часті відрядження. Хто застав 90-ті зрозуміє. Я мотався по відрядженнях і ось, одного разу, взимку, пізно вночі, я приїхав до Львова і втомлений, замерзлий, заселився в перший готель, який трапився мені на шляху.

Зустріла мене дівчина мого віку, вона заселила мене, допомогла організувати чай, вечерю і я став помічати, що ми спілкуємося так, ніби сто років знайомі. Я пробув у Львові три дні і за цей час ми познайомилися ближче. Її звали Наталя. Ніяких стосунків між нами не було, просто багато розмовляли, багато гуляли по місту. Наталя показала мені Львів, а я пару раз запросив її повечеряти.

Я повернувся додому в Київ і все якось змінилося. Я з подивом, став помічати, що дуже багато думаю про Наталю і сумую за нею. Відносини з Іриною стали псуватись, я став відстороненим і мене почало багато-що дратувати в наших відносинах. Намагався себе переконати, що це все не серйозно, що це всього лише дівчина, яка просто мені сподобалась. Адже я бачив Наталю всього пару днів, а з Іриною ми разом вже цілу вічність.

Як би там не було, наші стосунки зійшли нанівець і з рештою ми розлучились. Дуже важко розлучилися. Зіпсувалися всі наші плани. З Наталею я підтримував зв’язок, у мене був її номер і ми спілкувалися, хоч і не часто. Про мої проблеми з Іриною і мої почуття до неї, Наталя навіть не здогадувалася.

Потім я вирішив розставити всі крапки над “І”, як сніг на голову, приїхав до Наталі. Я виклав їй все, розповів про Ірину, про розлучення і про те, що я без неї не можу.

На сьогоднішній день ми разом вже 15 років, у нас троє прекрасних дітей і стосунки про які тільки можна мріяти. Я дуже вдячний долі, що зустрів таку прекрасну жінку як моя Наталя. Інколи дуже добре не поспішати, а все ретельно зважити в житті, адже це може вирішити всю нашу подальшу долю.

Фото ілюстративне – pixabay.