Я виріс в сім’ї, де було двоє дітей: я і моя молодша сестра Віра. Те, що батьки більше любові і уваги виявляли до моєї сестри, мене ніколи не хвилювало, але зараз, я вважаю, батьки вчинили дуже неправильно. Справа в тому, що мої батьки купили квартиру і віддали її сестрі.

Я ніяк не міг зрозуміти, чому вони так несправедливо вчинили. Тепер я вважаю, що мої батьки – зрадники, а сестра халявщиця, якій все дістається без будь-якої праці.

– Мамо, чому ви купили квартиру Вірі? – запитав я. – Я на 5 років старший за неї. А вона малявка, нічого не робить, а вже має власність.

– Дмитре, ну, вона ж дівчинка. – пробувала пояснити мені мама ситуацію. – Зарплата у неї маленька, бухгалтером вона багато не заробить. Вийде заміж, піде в декрет, звідки у неї гроші на квартиру з’являться? А їй треба десь жити.

– Якщо судити по вашому, то я сам повинен на квартиру назбирати і ще дружину з дітьми утримувати.

–Так. Ти доросла, самостійна людина. Соромно повинно бути у батьків гроші клянчити, а тим більше – квартиру.

– Я б не просив, якби ви Вірі не купили. Це просто несправедливо. Ми обоє ваші діти, я ваш син, але ви купуєте квартиру тільки доньці. Я вважаю так: або нікому не дарувати житло, або обом. Мені вже між іншим 27 років, мені навіть нема куди дівчину привести. Соромно говорити, що я живу з батьками.

– Стривай, ти поки можеш жити з нами і відкладати самостійно. Ми ж тебе не виганяємо, з нашого боку це теж допомога.

– Накопичити самостійно, живучи у батьків і отримати просто так в подарунок – велика різниця.

Загалом, я з батьками так і не дійшов до згоди. Вони були впевнені, що у дочки має бути придане, а син має заробити самостійно.

У мене на батьків так і залишилася величезна образа. Я зібрав речі і поїхав за кордон. Вже через кілька років я заробив собі на квартиру, яка була значно більша, ніж у сестри. Але відчуття заспокоєння так і не прийшло. Я і досі вважаю, що мої батьки поступили дуже неправильно: або нікому не давати житло, або обом.

Фото ілюстративне – club-licey.