Я вuставuв свою дівчuну з валізамu за двері
Я енергійний та активний молодий чоловік. У мене була єдина мета після випуску зі школи – придбати собі житло. Усіма своїми силами я цього домагався не один рік, їздив за кордон навіть, щоб швидше заробити гроші.
Було дуже важко, але я все ближче та ближче був до здійснення свого задуму. Мені ніхто не допомагав. Це я у свої 25 років ще примудрився і допомагати своїм батькам, і збирати кошти на власне помешкання.
Я таки досяг того, про що мріяв всі ці роки! Придбав собі комфортабельні апартаменти – будинок з усіма зручностями.
Пройшло небагато часу, і у моєму житті все почало налагоджуватися. Я зустрічався з дівчиною Аліною. Усе наче було непогано, я влаштувався на хорошу роботу.
Одного разу я проговорився Аліні, що у мене є свій будинок. Вона після того ще міцніше прив’язалася до мене. Як побачила мій будинок, взагалі була ладна йти за мене заміж. Таке відчуття, що їй потрібен не я, а моє житло.
Вирішив, що буду цей будинок здавати, щоб накопичити гроші на авто. Так я і зробив: знайшов порядну сім’ю та здавав в оренду свій будинок. Сам винаймав маленьку квартиру, яка знаходилася недалеко від роботи. Аліна жила у своїх батьків.
Час минав. Коли Аліна з’явились у мене на порозі з валізами, я нічого не розумів. Ми з нею так не домовлялися! По-перше, господиня, у якої я винаймав квартиру, суворо наказала, щоб я жив сам і нікого не приводив. По-друге, це зайві витрати. Я і так приділяю весь свій вільний час Аліні. Воджу її до ресторанів, ні в чому їй не відмовляю.
Тому я виставив її за двері. Так для чого вона з’явилася з валізами у мене? Невже не можна трохи потерпіти, коли я придбаю автомобіль? А, може, їй мало того, що я їй даю, і вона хоче більшого?