Історія мого знайомства з чоловіком дуже цікава. З Андрієм ми познайомилися в лікарні. Він був лікарем у відділенні, де лежала моя мама. Молодий лікар почав першим приділяти мені знаки уваги, пригостив смачною кавою з круасанами і запропонував підвести ввечері додому. Наш роман тривав два роки, і ми вирішили створити сім’ю. У нас народився син, все було добре, ми були по-справжньому щасливі.

Я дуже любила свого чоловіка. І завжди вважала, що якщо у відносинах існує справжня любов, то приводу для занепокоєння немає. Але виявилося, що жодна сім’я не застрахована від появи іншої жінки в житті чоловіка.

Якось я вийшла з сином на прогулянку. Граючись на дитячому майданчику, я зустріла знайому медсестру з лікарні. Вона мені розповіла про стосунки мого чоловіка і його пацієнтки. Яка повинна бути реакція у жінки, яка шалено любить свого чоловіка? А якщо це неправда? Але почута історія більше була схожа на правду, ніж на вигадку. Та й медсестра сильно переживала, розповідаючи мені все це, і змогла переконати мене, що вона говорить правду.

Увечері у мене було сильне бажання поговорити на підвищених тонах з чоловіком. Але дитина не повинна була цього бачити і чути. Я вирішила мовчати. Мені так легше і простіше – зробити вигляд, що нічого не сталося. Я вірила, що у чоловіка всього лише інтрижка, адже жінки дуже підступні. І він не кине сім’ю. Та й чоловік поводився, як і раніше.

Так минуло ще кілька місяців. Мені було дуже складно прикидатися. Я навіть не знала – чи спілкується чоловік з тією дівчиною. Я сподівалася, що їх відносини закінчилися. Чоловік останнім часом був пригнічений і сумний. На роботі було багато справ, він дуже втомлювався, а я намагалася підтримати і допомагати йому морально.

Але в один день все перевернулося – він сам зізнався, що у нього давно є інша жінка. Але не це було найстрашнішим: ще він сказав, що вона чекає від нього дитину. І вони прийняли рішення, що будуть жити разом, залишивши мені і дитині квартиру. Я не можу описати словами, що я тоді відчувала.

А чоловік у цей вечір зібрався і поїхав, поцілувавши сина і мене.

Хоч я вже жила ці місяці з величезною тривогою, це його рішення для мене все одно стало несподіванкою. Але ж він мене теж любив, а може і зараз я йому не байдужа. Адже він сам завойовував мене і клявся у великій любові. А потім кинув одну з дитиною. При розставанні лише сказав: «Можеш до своєї мами поїхати», а в очах був сум і туга.

Я не знаю, що мені робити. Я не можу пробачити зраду, але і у мене немає бажання дарувати чоловіка іншій жінці. Так, вона чекає дитину. Але у нас теж є дитина. Як правильно поступити в цій ситуації?

Фото ілюстративне – dreamstime.