Зустрічався з дівчиною 2 роки. Нам по 20 років. Розлучилися 3 місяці тому. До цього ми мали дуже добрі стосунки протягом 1,5 року, потім щось пішло не так. Почалося все з того, що я багато працював і не вистачало на неї часу, але все ж таки намагалися бачитися щодня. Вона почала заводити знайомства в інтернеті, я був проти, і кожна розмова закінчувалася сварками.

Я людина дуже нервова, сам це усвідомлюю, можу перейти кордони при сварці, але потім шкодую. Я її раніше не цінував, думав, що не втрачу, але так сталося. Я її дуже ревнував до останнього чоловіка, з яким вона познайомилася в інтернеті.

При останній зустрічі навіть погрожував, у результаті все-таки вона пішла до нього. Я стояв на своєму, і тоді втрутився цей хлопець, але нічого він не вирішив, і вона вирішила залучити батьків. Вони теж на мене не вплинули, і всі погрози та образи записували, звернулися до поліції.

Мені заборонили з нею мати контакт. Спочатку я її зненавидів і навіть намагався завести нові стосунки, але скінчилися вони невдало, та й я розумів, що люблю колишню досі. З тим хлопцем вона розлучилася з часом, потім був другий, а я стежив за її життям щодня. Звісно змирився з тим, що я з нею після цього нічого не побудую.

Але, як і раніше, дуже часто думаю про неї, вона, можливо, теж все ще любить, але в цьому не зізнається, надто горда. Та й батьки налаштовані проти мене, пояснюють їй, що я не невдаха. У мене немає батьків, і тому вони вважають, що я якийсь злочинець, і грошей у мене немає до ладу, хоча до 20 років встиг придбати немаленьку квартиру в центрі.

Але найголовніше, що я не їхньої віри, хоча в неділю ходив з нею в церкву, переступаючи через себе. Я не скаржуся, дуже хочу її повернути, вже знаю, в чому були мої помилки. Не знаю, чому саме вона мені так запала в душу, адже було багато дівчат, і можливо навіть красивіші, розумніші, але хочеться бути лише з нею.

Вона вже давно казала, що розлюбила. Я не можу з нею зв’язатися не порушуючи закону, та й вона мене боїться і уникає, а ще я в армію наступного місяця йду. Порадьте, будь ласка, як мені її повернути, бо хочеться цього найбільше у світі?

Цінуйте і бережіть рідних поки не пізно. Я родом з невеликого міста, але як тільки почала навчатися в університеті, переїхала назовсім до обласного центру. З цього моменту до себе додому стала

Переїхавши восени жити до столиці, після багатьох розчарувань у житті, я почала все з нуля. Нове орендоване житло, нова робота, люди, і навіть повітря. Я налаштувала себе тільки на роботу,

Завжди була не дуже працьовитою, але батьки змушували вчитися, прибирати у кімнаті і взагалі хоч щось робити. Зараз мені 19, впливу батьки на мене вже не роблять, а сама я