Заїжджаючи на подвір’я, бачу неочікувану картину. Наша сусідка, в чому мати народила, тікає від мого Арсена, обзиваючи його не найкращими словами

Ми з чоловіком живемо у місті, але частенько полюбляємо на вихідні їздити на дачу. Купили ми дім у селі нещодавно й ще не встигли довести його до ладу. Нас підкупила природа. Бачили б ви яка там краса. Свіже повітря, ліс недалеко, річка. Неможливо передати словами усю картину. Правда дім не в найкращому стані та і на подвір’ї багато зайвого.

Словом взялися ми там господарювати. Потроху наводили порядок. Загальна картина почала вимальовуватися. Тепер було не соромно приймати на дачі гостей. Тож ми вирішили запросити друзів на новосілля. Накривати у домі я не хотіла, адже на дворі така краса. Порадилися з чоловіком та вирішили зробити на задньому дворі альтанку. Замовили матеріали у місті, робочих знайшли у селі. Вранці обіцяли все привезти.

Прокинулася я вдосвіта, адже потрібно було приготувати обід на декілька осіб. Тоді й пригадала, що гроші у нас на картці, а за матеріали чим розраховуватися? Треба їхати у місто, знімати готівку. Чоловіку залишила записку, якщо він прокинеться до мого повернення і подалася в дорогу.

Впоралася я досить швидко. Мене не було хвилин сорок. І коли я повертаюся додому, заїжджаючи на подвір’я, бачу неочікувану картину. Наша сусідка, в чому мати народила, тікає від мого Арсена, обзиваючи його не найкращими словами. Такого побачити я не очікувала. Набравши парів, пішла з’ясовувати, що там у них відбувалося поки мене не було.

Чоловік й слова мовити не міг, бо заходився від сміху. Я не знала, що робити мені сміятися з ним, чи плакати. Коли Арсен нарешті заспокоївся розповів як все було. Він прокинувся одразу після мого від’їзду, знайшов записку й вийшов у двір місце для дощок підготувати. Через декілька хвилин прийшли робочі. Чоловік провів їх на задній двір, пригостив кавою та попросив зачекати на матеріали. Потім почув, як його хтось гукає. Повернувся до будинку. На порозі стояла сусідка в одному коротенькому халатику й просила позичити їй цукру.

Він же не дурний, зрозумів, що і до чого. Вирішив провчити нахабу, запитавши: «А що я отримаю натомість?» Сусідка тільки й чекала запрошення. Одразу скинула свій халатик й почала хизуватися своїм тілом. Арсен спохватився: «Та не тут же. Ходімо на задній двір, там нас не побачать»

Делікатно провів гостю туди, де робочі саме снідали й представив так: «Хлопці. У мене грошей немає, натурою берете?» Тоді то вона і дременула назад до себе в чому мати народила. Я теж не змогла втриматися від сміху після почутого. Добре, що у мене такий вірний чоловік. Після того випадку сусідки я більше не бачила.

Джерело