Мами з батьком не стало в один день. Все було, як в тумані. Вони поверталися з Одеси, щасливі та засмаглі. Ніхто навіть в найлякливішому сні такого не міг уявити. В Тернополі у них була двокімнатна квартира, яка по документах вже належала нам з Лілею. В неділю ми зустрілися в кафе, щоб про все домовитися.

Я вже була заміжня, і нам з чоловіком було де жити, і тому квартиру залишила Лілі.

Три роки Ліля, хай із затримками, але нормально оплачували комунальні послуги. А потім Ліля лишилася без роботи. Вона попросила моєї допомоги у оплаті комунальних послуг. Оскільки ми з чоловіком добре заробляли, я не відмовила сестрі.

Я сплачувала квартиру пів року. А потім сестра влаштувалась на роботу, але платити за квартиру вона не збиралася. І я вирішила із нею серйозно поговорити.

– Ліля, тут ось прийшли рахунки! Я не розумію, чому такі великі рахунки стали?

– Та ти розумієш, у мене подружка з хлопцем жили цей місяць! Ще іноді приходили до мене друзі в гості і залишалися ночувати!

– Ліля, ти з квартири робиш гуртожиток? Я бачу, що шпалери стали порваними і сантехніка стала погано працювати! Ти хоча б когось із своїх гостей попросила полагодити сантехніку!

– Що таке, Уляно? Я сама вирішуватиму, кого мені запрошувати до свого дому! Це мої друзі!

– Тоді й оплачуй сама зі своїми друзями!

– Я поки що не можу цього зробити! Адже я виплачую кредит!

Я вирішила порадитись зі своїм чоловіком.

– Уляно, ми, якщо чесно, можемо дозволити собі оплачувати всі комунальні рахунки за квартиру твоєї сестри! Але ти можеш робити так, як вважаєш за потрібне! – сказав мені Роман.

Я цілий тиждень думала: як мені краще вчинити. З одного боку, ми справді можемо із Романом оплачувати рахунки: нам це нескладно.

Але з іншого боку, мені дуже прикро, що сестра це сприймає як належне та приводить до нашої квартири своїх друзів.

Мені це не сподобалося, і я вирішила: чому це моя сестра має жити у двокімнатній квартирі? Адже половина цієї квартири належить мені!

Я дізналася, що Ліля так і не оплачує квартиру і тому запропонувала їй продати квартиру, а гроші поділити. Але Ліля категорично проти.

– Я у цій квартирі все життя прожила! І нікуди я їхати не буду! І квартиру я не продаватиму! А твою частку викупити я не можу: у мене грошей немає на це. Але комунальні послуги я оплачуватиму!

Я погодилася на це.

Але минуло три місяці, і я дізналася, що Ліля комунальні послуги взагалі не сплачує. Мої вмовляння та прохання це зробити ні до чого не привели. Ліля лише оплачує свій кредит.

Я тепер думаю, що мені робити? Як краще вчинити із сестрою? Я не хочу подавати на сестру до суду, але іншого виходу я просто не маю.

Може, мені другу кімнату здати циганам чи просто дешево продати?

Я не хочу псувати життя своєї сестри. Але й вона не хоче цю справу вирішувати по-доброму. Тоді доведеться мені вживати кардинальних заходів.

Що б ви порадили мені в цій ситуації?

Фото ілюстративне

Джерело