З Іваном у шлюбі ми разом живемо вже 7 років. Маємо свою квартиру, двоє дітей. Справи у нас спочатку були дуже добрі.

Чоловік у мене дуже хороша людина, добрий батько, старається в усьому, працює і гарно забезпечує сім’ю. Дійсно ми жили добре, не гірше за інші сім’ї.

Та останнім часом чоловік став дуже змінюватися на очах. Справа в тому, що він вже один раз був розлучений. У його минулій сім’ї теж було все добре. А потім дружина знайшла іншого і пішла від Івана. Для мого чоловіка це був дуже непростий період в житті і він досі цього не може забути і пробачити.

І зараз Іван частіше став чомусь згадувати про це. Він не хоче, щоб я кудись ходила, ні до друзів. ні до знайомих. Йому подобається, що я сиджу постійно вдома. Я навіть до своєї родини не можу піти сама, якщо чоловік на роботі, Іван каже, що буде краще, якщо ми підемо усі разом.

Скоро я вийду з декрету і хотіла б влаштуватися на роботу, та Іван мені вже зараз говорить, що буде краще, якщо я сидітиму вдома, він сам може забезпечити сім’ю. Я розумію, що його минулий шлюб закінчився недобре, але ми вже стільки років живемо разом, у нас є діти і чоловік вже мав би зрозуміти хто є хто, що я за людина. Для мене сім’я на першому місці і я маю щирі почуття до Івана. Та чоловік хвилюється, що я собі когось знайду і залишу його одного, як зробила це його колишня дружина.

Я намагаюся пояснити все чоловікові, щоб він зрозумів, що я люблю свою сім’ю і він та діти – найвища цінність для мене. Та Іван наче й не чує мене, він впевнений, що лише його думка вірна. Але хіба я маю постійно сидіти вдома, бо так того хоче він? У мене ж теж є якісь інтереси в житті і я теж хочу розвиватися.

Фото ілюстративне.

Джерело