Ближче до другої ночі задзвонив телефон Максима, він так швидко схопився на рівні ноги, і думаючи що я сплю, підняв слухавку. Мало того, навіть не збавив гучність.

– Світлано, Світлано! – З коридору біля вхідних дверей став доносити голос чоловіка. Світлана якраз була у ванній, прибирала. Вона неймовірна чистюля, та й чоловік її військовий, Максим, міг влаштувати бурю, побачивши десь пил чи бруд, тому Світлана робила все так, щоб усе було ідеально. Чомусь їй здавалося, що кращого за чоловіка їй ніколи не зустріти. Мабуть, бо сам Максим завжди їй про це говорив. Мовляв, дивись, хто б ще тебе підібрав, сирітку без приданого, якби не я.

– А? Іду зараз. – вигукнула у відповідь Світлана. Максим вже до того часу, поки вона закінчила роботу у ванній, сидів за столом на кухні, чекаючи на ситну вечерю.

– Так, ну і що ти сьогодні приготувала? – Почав Максим, навіть не привітавшись із дружиною, яку весь день не бачив.

– Привіт, Максиме. Твої улюблені котлетки, салат з овочів, а ще грибне рагу. Я накладаю, так? – Усміхнулася Світлана, а Максим тільки ствердно кивнув головою. Їхні стосунки чимось нагадували армію. Максим був командиром взводу, а Світлана звичайним солдатом, який час від часу виконував вказівки і не мав права голосу.

Максима такі стосунки влаштовували, немає кращого самоствердження, ніж біля такої жінки. Світлана ж особливо і не замислювалася про це. Пара прожила разом п’ятнадцять років, дітей поки не було. Але як говорив Максим – це не головне, головне для нього було – щоб Світлана чудово виконувала свої обов’язки домогосподарки.

Комфорт для нього завжди був на першому місці, а ще смачно поїсти. Щоправда, останнім часом стосунки у парі були дуже важкими. Максим не цілував більше дружину, не обіймав, став ховати телефон та був якийсь дивний. Наївна жінка хоч і ловила себе на різних думках, але все ж таки гнала їх з голови.

І ось вечір дійшов кінця, Максим щільно повечеряв, подивився телевізор. Вони лягли спати. Чоловік швидко заснув, а Світлана все крутилася, сон не йшов. У чоловіка задзвонив телефон ближче до середини ночі. І хто б це міг бути? Чоловік стривожено підскочив, швидко взяв в руки телефон. Він гадав, що дружина спить.

Гучність на телефоні забув зменшити і зі слухавки телефону Світлана почула солодкий жіночий голосок, який питав, чи не скучив її котик за нею. Звичайно, вона вдала, що нічого не чула. Приголомшений Максим швидко вийшов на балкон, щоб продовжити розмову. Світлана ж тільки зараз усвідомила, що кохання, яке вона придумала, було тільки в її голові.

Дозволивши партнеру вити із себе мотузки, жінка сама прирекла себе на існування прислуги у домі, але не коханої дружини.

Фото ілюстративне

Джерело