Чоловіки, молодь. Хочу поділитись своїм гірким досвідом. Може, комусь це допоможе щось змінити у житті.

Я був одружений. До весілля ми з моєю Тетяною зустрічалися 5 років. Дітей до весілля заводити не хотіли. Вирішили, що все буде у законному шлюбі.

І ось відбулася церемонія розпису. А за півроку Танюша моя завагітніла. Радості нашої не було меж. Але дружина почувала себе байдуже.

Вагітність протікала складно, болісно. А я, дурний, не надавав цьому значення. Наприкінці другого місяця стало дуже погано. Довелося викликати швидку.

І… щоб довго не розповідати, дитину ми втратили. Дружина була дуже засмучена, а я знову ж таки вирішив, що все ще попереду і сумувати нема про що.

Лікарі, обстеживши Тетяну, знайшли у неї проблеми з жіночої частини. І попередили, що виносити дитину вона зможе тільки, якщо дуже довго лежатиме на збереженні, інакше, якщо зриви триватимуть, на неї чекає неминуча і складна операція.

Дружина плакала, просила мене підтримати її, допомогти стати матір’ю. А я продовжував вважати, що моя участь тут лише одноразова, а з рештою вона має впоратися сама – інші ж жінки справляються.

Минуло два роки. За цей час ми пережили ще два зриви. Дружині сказали, що шансів вже майже не лишилося і дали направлення на операцію.

У Тані просто розпочалася депресія. Я ж, не розуміючи стану речей, ставився до неї грубувато, нарікав, що вона неповноцінна жінка.

Скінчилося все погано. Дружині зробили операцію, і мати дітей вона більше не могла. Я ж думав, що в мене, як у чоловіка, ще все попереду і почав шукати жінку для народження дитини на боці.

Знову ж таки не довго морочитиму всім голову, скажу тільки, що зрештою, моя Танюша подала на розлучення. Нині я живу один. Дітей у мене також немає.

Через 10 років я зрозумів, що просто втратив своє щастя і можливість стати батьком. Знаю, що тільки Тетяна чекала від мене моральної підтримки, хоч якоїсь фізичної допомоги та банального людського розуміння.

Усього цього я їй не дав. Люблю її, як і раніше, і не хочу мати дітей ні від кого іншого. Прочитайте, будь ласка, мою сповідь та зробіть правильні висновки для себе.