Почув історію жінки, чоловік якої не любить її дочку від першого шлюбу, і якщо вам 20 років, і ви раптом надумаєте закохатися в жінку старшу себе на 15 років, з донькою від першого шлюбу, то послухайте мою історію.

Кажу як людина, яка прожила у такому шлюбі понад 17 років. Так от, періодичне роздратування до чужої доньки не минає з роками, особливо, якщо це розпещена, самозакохана особа, яка нічого за собою не прибирає і прикрикує на матір.

У 14 років у неї з’явилися хлопчики та дискотеки, а з десятого знайшла собі чоловіка і поїхала з дому до нього. То були щасливі 3 роки. Потім вона почала періодично сваритися з чоловіком, йому почав набридати постійне безладдя в будинку і таке інше.

Періодично вони з чоловіком сварилися, і коли він вкотре виганяв її з образами, вона поверталася до нас із валізами та котом, дивитись серіали та шкодувати себе. Ці пару тижнів я завжди жив як на голках. Але потім з’являвся її чоловік з великим букетом, і вона якось миттєво прощала і відлітала до нього знову. А за кілька місяців — все спочатку.

У результаті вона все ж таки народила навіщось від нього і кинувши дитину на мою дружину, коштом чоловіка їздила на курси тату, і навіть відкрила свій кабінет. Через п’ять років, коли зміцніла фінансово і купила собі шуби, діаманти та дорогу машину, зрадила чоловікові і розлучилася, повернувшись до нас за своєю дитиною. А ще за рік привела до нас свого нового чоловіка.

Тепер у нашому будинку настав повний хаос. Останні півтора року для мене це просто пекло. Якби не любив так сильно свою дружину, давно пішов би.

На жаль, не можу поки що орендувати окреме житло для нас із дружиною, а її доньці нормально, їй зручно, що прислуга завжди поряд. Ходить, тупотить, як слон, де пройде, скрізь бардак. І на матір може крикнути. Я навіть не знаю, що з цим робити.

Переконався на своєму гіркому досвіді, що якщо знайшов собі жінку з дитиною, то будь впевнений, що так сильно любиш її, що жити без неї не можеш, інакше біжи не оглядаючись.

Чотири роки тому, я сиділа, як завжди в соціальних мережах. Багато спілкування та непотрібних людей. Серед них було мало тих, з ким можна було поговорити, посміятися і обговорити щось особисте.

Мене звуть Микола, ця історія щасливого початку моїх серйозних відносин, з дівчиною яка подарувала мені і досих пір дарує ті прекрассні почуття, через які я відчуваю себе щасливим і коханим.

Допоможіть, будь ласка, порадою. Я переїхала до чоловіка з Молдови в Київ, живемо разом 3.5 років, дуже любимо одне одного. Зростає дочка. Але у нас є одна проблема, і ця