З самого початку наших з чоловік стосунків він ніколи не згадував про своїх батьків, я навіть подумала, що Стас – сирота. А потім з’ясувалося, що у нього є мама, з якою він не спілкується багато років. Це мене дуже здивувало, було цікаво, що могло таке статися, що спричинило мовчання між рідними людьми на багато років?

Зустрілися з ним ми вісім років тому, зустрічалися півтора року, потім разом жили ще рік, потім розписалися. Вирішили не влаштовувати урочистостей, Стас відразу попередив, що йому запрошувати нема кого, а у мене з ріднею теж не склалося. Батьків моїх не стало ще коли я була студенткою, з родичів у мене лише двоюрідна тітка.

Спочатку те, що у Вані теж нікого немає, нас навіть зблизило. Він приїжджий був, винаймав кімнату, працювати влаштувався, коли ми познайомилися, я питала, де і хто його батьки, але було видно, що він не хоче говорити на цю тему.

Тому зайвий раз я її не чіпала, але ж дивно, що у нього навіть жодної дитячої фотографії не було! Що там за темна історія? Якщо він сирота, то де квартира? Якщо навіть у дитбудинку виріс, то житло держава мала дати?

Але ми жили цілком непогано. Траплялися непорозуміння, не без цього. Наприклад, Стас був затятим противником соціальних мереж. І сам сторінок не заводив і мені не дозволяв. Він не хотів виставляти наше життя напоказ.

Спершу я видалила свої сторінки, щоб не псувати стосунки з чоловіком, потім декрет, не до цього. А нещодавно на роботу вийшла, у нас корпоративний дух, шеф велів зареєструватися та увійти до групи, створеної фірмою. Ну, гадаю, з робочого комп’ютера мене чоловік не побачить.

Я зареєструвалася і виставила нашу сімейну фотографію, де я, Стас і наша донька. І приблизно за місяць мені написала жінка. З тим самим прізвищем, як у нас.

Ми почали спілкуватися, ця жінка виявилася мамою мого чоловіка. Як доказ, Ірина Вадимівна надіслала мені багато його дитячих і юнацьких фотографій.

Жінка пояснила, що вони з сином не спілкуються багато років, — писала Людмила Ігорівна, він сам так захотів, не спілкувався ні з ким, не залишив адреси. А вона дуже через це засмучена і хоче повернути собі увагу молодшого сина.

Ввечері я все розповіла Стасу, сказала, що знаю, що у нього є мама і запитала, як скільки років він міг це приховувати! Що сталося, що змусило тебе відмовитись від рідної матері на довгі роки?

– Не треба було тобі лізти, – заявив чоловік, – моя мати знає, у чому причина.

Виявилося, Стас тоді вилетів з університету, не здав, прогулював щось таке. Ну і природно, в армію його мали забрати, а він не хотів. І дуже образився на маму, яка, за його словами, могла все влаштувати, але не стала. Гроші і можливості у мами були, але вона ними не скористалася.

Стас служити все ж таки пішов. І відслужив. Тільки додому не повернувся і з мамою не спілкувався – образився.

– А я спеціально так зробила, бо бачила, що він в не дуже добрій компанії, – пояснювала мені по телефону свекруха. – І старший син сказав, що так краще буде. Мовляв, я жаліла все його: маленький був, коли батька у них не стало, от я і старалася за двох.

Ірина Вадимівна дуже хоче приїхати до нас, але Стас категорично проти. Що мені робити? Не можу спокійно стояти осторонь цієї ситуації. Та я б все віддала, щоб у мене мама була.

Мені дуже хочеться, щоб у моєї доньки з’явилася любляча бабуся, щоб чоловік налагодив стосунки з сім’єю, але він – досі проти. Як правильно вчинити в цій ситуації.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело