У мого друга була одна дивна особливість: як тільки вип _ивaє, починає пpин _ижyвати свою дружину за трату його зарплатні. Та якось жінка не витримала і висказала все, що думає з цього приводу. А промова її здивувала навіть мене.
Відразу після закінчення університету я влаштувався на роботу і так загорівся своєю справою, що крім неї часу більше ні на що не залишалося. Відповідно, список моїх друзів звузився настільки, що залишився один-єдиний друг. І то ми спілкувалися лише через те, що жили в сусідніх квартирах.
Отже, звуть мого сусіда Володимир. В нього є сім’я: дружина Діана і маленька донечка. Ми часто засиджуємося за душевними розмовами, а Діна просто шаленіє від цього.
Наші розмови для мене завжди були особливими. Адже після роботи я міг відкрити свою душу надійному другові, а він ділився переживаннями зі мною. Та, як і в кожної людини, у Вови є й негативні якості. Варто тільки трішки алкоголю пустити в його організм і це стає зовсім інший чоловік. Відразу ображає свою дружину, принижує, говорить різні неприємності.
Востаннє такий його приплив агресії довів Діанку до сліз. Мені ставало образливо за неї і таку поведінку терпіти я не можу. Та все ж справи не мої, вони мусять самі розібратися у своїх стосунках. Тому я просто вставав і йшов додому.
Та ось черговий скандал і жінка просто не витримала жорстокості зі сторони чоловіка. Завжди мовчала або плакала, але на цю фразу вже відповіла.
– Ну що ж ти мовчиш, моя дорогенька? Давай розкажи нашому сусідові, скільки ти моїх грошей витрачаєш. Ото звикла на всьому готовому сидіти і ні за що не переживати.
Діана грюкнула рукою по столі. Я миттєво зрозумів, що зараз почнуться “розборки” і почав збиратися додому. Яке я маю право лізти в їхні сімейні справи та ще й стосовно грошей?
А Діана почала верещати:
– Ти, дурню. Ото візьми коробку із квитанціями і глянь із якої карти оплачено всі рахунки. А поки ти своїми п’яними очима шукатимеш знайомі літери і цифри, то я буду потихеньку збирати свої речі.
І тут я вже вмішався:
– Вово, ти ж виправ ситуацію. Зараз реально піде геть.
– Та і нехай. Я тут нікого не тримаю. Тим більше, де у неї гроші на карті? Мабуть, коханець скидає.
Діна вибігла з кімнати і різко відповіла, згортаючи в руках кофту:
– Щоб ти добре знав, карта моєї бабусі. Думаєш, твоїх нещасних шість тисяч вистачає на цілу сім’ю на місяць? Баба давно всю пенсію віддає нам, а сама живе на зарплатню. Казати цього тобі не хотіла. Жаліла твоє чоловіче его. Та бачу, що все це марно…
Вона сказала це, вдягнула куртку, забрала валізу і пішла геть. А я з того часу більше до свого друга й не заходив. Нехай спочатку справиться із своїми тарганами в голові.