Мамин рідний брат – мій дядько Панас, вже чимало років, як залишився сам, без дружини. Тітка Марія була хорошою людиною, але, на жаль пішла від нас занадто рано.

У дядька Панаса є рідний єдиний син. Влітку він привів невістку в хату, сказав, що будуть грати весілля, адже вирішили одружитися. Дядько вже на пенсії, грошей, особливо, відкладених не було, він заробляв не багато. Одним словом, до того, що син одружиться, він був зовсім не готовий, це не було його пріоритетом.

Дядько Панас – дуже хороший чоловік і йому було не зручно, що він батько і нічого не може подарувати синові, а дружини немає, матері не стало, тому він ще більше шкодував свого сина.

Тоді Панас вирішив, що оформить зараз свою хату на єдиного сина, зробить дарчу, це й буде подарунок на весілля. Щоб молоде подружжя могло спокійно жити, самі в себе вдома господарювати, робити ремонти на свій смак і вже сьогодні знали, що це їх обійстя.

Я з мамою довго вмовляли дядька Панаса не робити цього, не поспішати з житлом, адже син і так у нього єдиний, спадкоємців більше немає – це й так зрозуміло і все, після того, як його не стане, залишиться синові. Мама говорила, що позичить йому гроші, їх він і подарує на весілля, а віддаватиме частинами, коли зможе.

Але самі розумієте, стареньку людину переконати непросто, особливо, що стосується дітей. І вже наступного дня мамин брат пішов до нотаріуса.

А через годину вже повернувся, дорогою зайшов до мами. Став просити, щоб таки позичила гроші, він передумав.

Виявляється нотаріус запитав старенького, чи є в нього на подвір’ї хлів, чи гараж. Якщо є, то щоб він зробив там, поки ще може, віконечко і якийсь хоч невеличкий ремонт, бо життя може скластися так, що він там проведе свою старість. І нотаріус розповів дядьку Панасу приклади з життя, чимало сумних історій, коли стареньким людям довелося свою старість жити просто неба, бо діти залишили їх житло собі, а старенький вже бачити не хотіли і турбуватися про них теж.

Ми з мамою дуже здивувалися, що чужа людина так швидко переконала її брата, а нас він зовсім слухатися не хотів.

Мама дядькові Панасові таки позичила гроші, як і обіцяла. Віримо, що вони гарно житимуть з сином та невісткою в одній хаті, але мама тепер буде спокійна за брата, що в нього є своє житло на старості років. Добре, коли на шляху зустрічаються хороші люди, для яких гроші не головне.

Фото ілюстративне.

Джерело