Героїня цієї історії на практиці показала, у що може перетворитися будинок, якщо хоча б на один день перестати виконувати «невидиму» роботу.

Чоловік прийшов додому з роботи і виявив, що троє дітей у дворі будинку – і досі в піжамах! Вони гралися в грязі з порожніми коробками від їжі і скрізь валялося сміття. Двері автомобіля дружини були відкриті, як і вхідні двері будинку. Собаки ніде не було. У передпокої було ще більше хаосу. Лампа вимкнена і біля однієї зі стін лежали зім’яті ковдри.

У вітальні працював телевізор на повну силу і в кімнаті було повно іграшок та одягу. У раковині повно брудних тарілок і каструль, залишки сніданку лежали на столі, двері холодильника відкриті навстіж, корм для собак валявся на підлозі, бите скло лежало під столом і невелика купа піску була біля дверей.

Чоловік поспішив вгору по сходах, крокуючи через іграшки в пошуках своєї дружини. Він боявся, що вона захворіла або щось сталося серйозне. Він побачив на підлозі воду, яка витікала з дверей ванної. Коли він подивився у ванну, то побачив безлад: вологі рушники, мило і піну, і багато іграшок, розкиданих на підлозі. Метри туалетного паперу лежали в купі і зубна паста була розмазана по стінах і дзеркалу.

Він поспішив у спальню. Там він виявив, що його дружина, згорнувшись калачиком, лежала в ліжку. Вона була в піжамі і читала книгу. Вона подивилася на нього і посміхнулася. Потім вона запитала, як пройшов його день. Він виглядав збентеженим і запитав:

Що тут сталося?
Вона знову посміхнулася і сказала:

Ти кожен день після роботи питаєш мене, що я робила сьогодні?
Так? – сказав чоловік з недовірою.
Дружина відповіла:

Так от-сьогодні я нічого не робила!


Джерело