Звістка про одруження батька мене сильно спантеличила, адже йому уже 70 років та я думав, що він більше не одружиться. Проте батько був налаштований рішуче.

Батько уже 20 років один, після того, як матері не стало він, так і жив одинаком. Я не живу з ним уже понад 30 років, маю власну сім’ю. Приїжджаємо до батька декілька разів на рік на свята. Батько у мене міцний горішок та має ще хороше здоров’я як для його віку. Ми допомагаємо лише тоді коли потрібно посадити город, інколи я можу нарубати для нього дрова.

А зараз він вирішив привести додому нову господиню. Це просто в голові не вкладається! Як можна з нами так вчинити? Обраницею батька виявилася його однокласниця, з якою вони навчалися з першого класу, навіть за партою разом сиділи та після школи їх дороги розійшлися.

Весілля було на початку осені. Вони розписалися та ввечері влаштували невеличку вечірку для своїх. Нас з дружиною та дітьми на весіллі не було, адже я вважаю цей союз справжнім соромом. Що це він собі надумав на старості років, не можна було все залишити так, як є? Я проти того, що батько знову одружився та не один раз йому про це казав.

Мій батько має великий гарний будинок. Я там давно уже не прописаний, тому, що живу у місті.

У нареченої батька є діти та купа онуків. У разі чого спадкоємець на будинок бігом знайдеться. Тепер виникає питання: з яких мотивів ця жінка вийшла за нього заміж? А батько хіба не бачить що за цим шлюбом стоїть?

Ми маємо де жити, у мене є двокімнатна квартира. Проте нещодавно сталося так, що мій син розлучився та прийшов жити до нас. Я все життя важко працював заради того, щоб дати дітям все необхідне та на квартиру для сина не заробив. Донька проживає у гуртожитку, бо навчається в іншому місті.

Тепер якось незручно їхати до батька на свята, адже у нього тепер нове життя та йому потрібно займатися побудовою нової сім’ї. Ми перестали до нього приїжджати, це триває уже понад рік. Спільні родичі стали на бік батька та почали їздити нам по вухах. Вони в один голос кажуть, що ми вчинили негарно і що батько може робити те, що йому хочеться. А ми зі своєї сторони мали б за нього порадіти. І щоб ми навіть не думали претендувати на той будинок. Тим більше, що батько ще живий та здоровий та нещодавно його життя почало налагоджуватися.

Проте у мене теж є своя думка. Боюся, що станеться так, що нам доведеться ділити цей будинок з купою нових родичів, які є для нас абсолютно чужими. І тому, на мою думку, правда на моїй стороні.

Джерело