Я люблю свою маму та записав її як власницю нашої з дружиною квартири. І не бачу нічого в цьому крим1нального, навпаки, вважаю, що вчинив правильно.

Моя дружина чомусь каже, що відчуває себе в нашому шлюбі предметом інтер’єру, який собі стоїть для краси та яким користуються час від часу. Так коли я її про щось прошу, то каже, що вона втомилася.
Але ж вона виходила заміж не відпочивати, у кожного є свої обов’язки.

Хороші дружини все роблять безвідмовно та ніколи не кажуть, що вони втомилися. Все справедливо: я приношу додому гроші, а вона робить все по дому. Часом вона каже, що не може приготувати їжу, бо вимкнули електрику, а у нас електрична плитка. А що тоді їсти, вона ж жінка, хай придумає щось. Ось моя мама знайшла б вихід з ситуації.

Я звик до того, що вдома ідеальна чистота. Не розумію чому дружина не розділяє мої погляди, адже це так приємно коли речі лежать на своїх місцях та скрізь чистота.

Важливі рішення я завжди приймаю лише порадившись з мамою. Її я знаю довше та впевнений, що вона бажає мені добра, а дружина – це чужа людина та завжди буде діяти лише у своїх інтересах.
І хай не дивується, що я записав квартиру на маму. Мама не зрадить, а жінка може. От захоче дружина зі мною розлучитися і що тоді – будемо ділити квартиру? Це ж квартира моєї мами, вона заради її купівлі продала дачу. Вона завжди робить так, щоб було краще мені, навіть особистим життям пожертвувала для того, щоб виростити мене хорошою людиною.

Я не повинен по таким важливим питанням радитися з дружиною, це ж не її гроші. Просто поставив її перед фактом, що ми переїжджаємо. Вона чомусь була незадоволена. Чому? Це ж краще, ніж винаймати житло.
Ну так, ми колись домовлялися взяти квартиру в іпотеку, але ж це так довго та й не хочеться щомісяця віддавати важко зароблені гроші.

Тоді дружина сказала, що ця квартира не їхня, а моєї мами. Дивна якась…

Каже, що тепер я можу її в будь-який момент вигнати із дому.

І чому б це мені її виганяти із дому? Тим більше, що ми планували дітей, а дитині краще проживати у власній квартирі, ніж в орендованій.

Але коли дружина продовжила сперечатися, то я розкусив її хитрий план: насправді вона хоче половину маминої квартири, он воно що. Мама мені завжди казала, що всі жінки хочуть лише мої гроші! Не думав, що моя дружина така меркантильна! А ті копійки, які вона додавала до нашого сімейного бюджету та на перший внесок хай віддасть жебракам під собором.

Через два роки після переїзду в нашу нову квартиру дружина подала на розлучення. Мама каже, що це через те, що я не прописав її у квартирі. Мама завжди права!

Джерело