До цього я ніколи не була одружена. Але в мене є син від чоловіка, якого я любила і з ним ми прожили досить тривалий час у громадянському шлюбі. Альо через потім почались числені сварки через його прист рость до алкоголю, і я вирішила більше не мучити ні собі, ні його і запропонувала йому розій тися.

Потім у мене було ще одне кохання, але, на жа ль, у його плани не входило створення сім’ї, і згодом ми теж розлу чилися. Потім я вирішила якийсь час зосередитися на кар’єрі, виховані сіна та про своє фізичне та ментальне здоров’я.

І мені це непогано вдавалося поки одного разу на одній з вечірок я не познайомилася з Сашком. Він мені дуже сподобався, і я не помітила, як знову закохалася і поринула в нові стосунки. Якось так вийшло, що питання про його вік ми не порушували. Я правда, одного разу все-таки запитала його про це, але він уникнув відповіді. Ну я і не стала зациклюватися на цьому, тому що різниця у віці ніколи не було для мене проблемою. Мені дуже тішило, що в нього були дуже теплі, дружні стосунки з мамою, із сестрою та її сім’єю, а це завжди багато про що говорити.

Загалом після семи місяців стосунків, він почав говорити про весілля, і я на подив, подумала, що це непогана ідея. Але тут почалося все найцікавіше-всі клопоти лягли на мої плечі, він не брав участі абсолютно ні в чому. Навіть фінан сові вітра ти були повністю на мені, бо Сашко до ладу ніде не працював.

Потім виявилося, що він довго ніде не затримується – то йому зарплата не підходить, то офіс далеко від дому, то незручний графік, то робота надто важка. Але я сильно не пере живала, тому що він обіцяв мені, що візьметься за розум і знайде собі добру роботу, адже тепер він голова сім’ї і має забезnечуваті сім’я ю.

До речі я все ж таки знала його вік, коли ми подавали наші документи до РАГСу, з’ясувалося, що йому лише двадцять три роки, а мені на той момент було вже тридцять п’ять. Різниця, як ви розумієте, була суттєвою. І незабаром його незрі лість і недосвід ченість дали собі знаті.

Як тільки у нас виникають якісь nроблеми, він вважає за краще не вирішувати їх, а просто ряту ватися вте чею. У будь — якій незро зумілій ситуації він збіrає до своєї матері і залишається на кілька днів. А ще він виявився зовсім безвідnовідальним у побуті. Сашко нічого не робить по дому – навіть сміт тя не вино сить і просто свою тарілку в раковину не ставити. Загалом, не життя в мене з ним, а муkа, хоч і люблю її.

КІНЕЦЬ.