Сім’я – це найважливіше у житті будь-якої людини. Заради сім’ї я готова на все. У мене є дача з великим городом, де я вирощую картоплю, моркву, буряк та багато іншого. Моя дочка по господарству мені допомагала завжди, особливо після смepті свого батька. У нашій дачі кожен куточок нагадує про нього, у кожному місці є теплота нашого кохання.

Мені було складно жити після такої втрати, але я взяла себе до рук, бо я була з дитиною. Моя донечка, Христино, вже одружена і має двох дітей. Але є одна проблема: у них із чоловіком маленька квартира і складно всією сім’єю там жити; і ось вони вирішили купити собі площу, щоб збільшити територію.

Вони купили, але на іпотеку. Я ніколи не любила мати справу з банками, брати кредити, іпотеки і таке інше. Настав день, коли відсотки збільшились; грошей не вистачало ні на іпотеку, ні на життя. Крістіна запропонувала мені продати дачу. За ці гроші вони погасять іпотеку і житимемо всі разом. А незабаром накопичать гроші та куплять нову дачу.

Але справа була взагалі не в дачі. Я дуже хочу допомогти моїй доньці, але і з дачею у мене купа спогадів; і я прощаюся не тільки з будинком, а з чоловіком, який ніби щомиті був поруч зі мною. Я відчуваю його скрізь і тому мені дуже складно зробити це.

Наступного дня я пішла до Христини додому та вирішила поговорити з нею. Вона мене вмовляла, обіцяла купити згодом нову дачу. Я хотіла допомогти їй: ніколи б не залишила мою дочку та онуків одну без нічого. Ми вже вирішили продати дачу; я вже змирилася з цією думкою.

Але одного разу в кімнату забіг онук і почав просити відвести його на дачу, бо в місті йому не подобається. Він невтомно повторював і після того, як онук пішов, моя дочка обійняла мене і сказала: «Ми нічого не продаватимемо, впораємося і без цього». Ці слова мене заспокоїли і я ніби знову набула щастя.

Джерело