Сьогодні десь о 10-й ранку я виrулював свого собаку. Повз нас проходила сімейна пара з коляскою. І тут мій пес почав гавкати. Я навіть не знаю, чому. Можливо, він ніколи раніше не бачив колясок і здивувася. Жінка відразу ж почала кричати: – Ах ти! нехай твій пес замовкне, у мене тут дитина спuть! Чоловік їй
Сьогодні десь о 10-й ранку я вигулював свого собаку. Повз нас проходила сімейна пара з коляскою. І тут мій пес почав гавкати. Я навіть не знаю, чому. Можливо, він ніколи раніше не бачив колясок і здивувася. Жінка відразу ж почала кричати:
– Ах ти! нехай твій пес замовкне, у мене тут дитина спить!
Чоловік їй відповідає:
– Мила, нічого, що ти волаєш голосніше, ніж собака?
– Та він уже все одно прокинувся!
– Ні, він ще спить.
Мати з невдоволеним обличчям заглядає в коляску і перелякано кричить:
– Ось же ти, як ти міг! Ти дитину вдома забув!
І кулею біжить до під’їзду.
А ми лишилися стояти на дорозі і мовчки дивилися, як жінка біжить до будинку.
На дорозі стояли: я, мій «нашкодивший» пес, і той чоловік… разом зі сплячою дитиною на руках.
Жінки мене ніколи не перестануть дивувати, от чесно кажу.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.