2 роки тому не стало моєї сестри. У мене не було сім’ї, я була жорсткою кар’єристкою, тому вона попросила доглянути її сина, Сергія. Сергій виріс славним хлопцем. Від матері йому дістався будинок у столиці, а батька не стало ще коли йому було два. Я часто їздила до племінника, адже я була його єдиним родичем, заміняла йому і матір, і батька.

Якось я поверталася додому після роботи і ще з вікна автобуса помітила знайомий силует. Я вийшла з автобуса і переконалася: то був Павло. Павло був нашим сусідом. Сестра довгий час зустрічалася з ним, але потім між ними якась кішка пробіrла. Павло переїхав до іншого міста, а сестра вийшла заміж за півроку.

Коли Сергій наро дився, він був як дві краплі води схожий на Павла. Сестра розповіла мені свій секрет за умови, що я зберігатиму його в таєм ниці незважаючи ні на що.

Я б і рада зберігати сеkрет, але Паша сам про все здогадається, коли побачить Сергія, а цієї зустрічі не уникнути. Одного разу Павло зупинив мене біля магазину і сказав, що навіть через стільки часу не зміг забути сестру. Він одружився давно, дізнавшись про весілля сестри, але його дружини не стало через хво робу, а дітей вони завести не встигли.

Паша дізнався про місце могили сестри. Тепер я не знаю, як довго вийде тримати Пашу та Сергію подалі один від одного. Вони точно про все здогадаються при одному погляді один на одного…

КІНЕЦЬ.