У моєї сестри після дванадцяти семи років шлюбу виникла досить неоднозначна ситуація. Довелось звертатися на консультацію до юриста. А справа ось в чому. Вони з чоловіком зовсім недавно подали на p0злyчeння. Рішення ще не вступило в законну силу, втім моя сестра не знає, як їй далі бути.

Микола подав на p0злyчeння, а тепер виганяє Світлану з будинку, де вони прожили удвох двадцять сім років. Він заявив, що в неї немає жодних прав на цей дім, адже він повністю належить йому. Невже Світлана тепер не має на це житло жодних прав? Але ситуація тут наступна. У них двоє дітей: дві дочки, яким 27 та 21 рік.

У старшої вже давно своя сім’я та діти. Будинок, в якому вони все життя прожили сім’єю, належав колись батькам Миколи. А після своєї смерті вони залишили дім на нього.

А тепер неочікувано для всіх звістка про їх розлучення. Микола просто сказав Світлані зібрати свої речі та покинути його дім. Сестра має своє житло – наша бабуся колись переписала на неї однокімнатну квартиру в місті. І Світлана вже б давно туди перебралася, але… там живе її старша дочка з сім’єю. І як сестрі тепер бути? Вона не хоче виганяти дочку, і до них також не переїде жити. На мою дочку, все-таки потрібно піти від Миколи та перестати принижуватися, а донька з чоловіком нехай шукають собі нове житло…

Але Світлана вперто стоїть на своєму, за стільки років життя вона не хоче поступатися чоловікові. Тільки-от навіть сам юрист одразу їй пояснив – дане житло є власністю Миколи й не може бути поділеним між ними. Вихід один – покинути будинок колишнього чоловіка. Хоч Світлана була переконана, якщо вона стільки років прожила в тому домі, то має право на якусь його частину. Втім, це неправда. Термін проживання не має значення.

Світлану можна зрозуміти. З одного боку їй боляче, що Микола так вчинив з нею, а з іншого – тут вже нічого не вдієш. Це ж як стукати в зачинені двері. А чоловік заявив – сестра має два дні, щоб зібрати свої речі та покинути його дім. Я вже й сама не знаю, чим їй зарадити. Що скажете?

Джерело