Коли мені потрібно було виїхати у тривале відрядження, то я максимально переживав лише через одне – щоб моя дівчина не знайшла собі іншого. У Мар’яни була неймовірно гарна зовнішність та ефектна фігура. За нею постійно хлопці табунами бігали. А от вибрала вона мене одного. Тепер тільки переживаю, щоб за час моєї відсутності нічого не змінилось у її почуттях.

Мені було 23, а Мар’янка молодша від мене на півтора роки. Ми почали зустрічатися ще в період навчання в школі, потім я переїхав до іншого міста, де був мій університет. А через рік сюди ж вступила моя кохана. І ми почали жити разом. На третьому курсі вона знайшла роботу та почала прямо жити з насолодою. Адже там її все влаштовувало. Там завела багато друзів, приємних колег. Тому я й переживав, що з моїм від’їздом все дуже зміниться.

Та коли я повернувся, то на мене чекав зовсім інший сюрприз. Про такий варіант подій я навіть не здогадувався.

Мар’яша час від часу телефонувала до мене, писала в соціальних мережах. Рідко, але ми зідзвонювались по відеозв’язку. Через деякий час я почав помічати, що лице коханої стало дещо круглішим. Та мене це дуже тішило. Вона в мене така худенька, а тепер, коли додалося декілька кілограм, то буде милішою.

Але коли настав день приїзду додому, я мало не втратив свідомість прямо на вокзалі. Із величезними кульками на мене чекала не моя дівчина, а якийсь слоник, що дуже схожий на мою дівчину. А ще ж її маленький зріст. Ну, дійсно слоник.

Увечері ми серйозно посперечалися. І я на емоціях забрав найнеобхідніші речі та пішов ночувати до друга. Ну не можу я сприймати її такою, як колись. Це не та людина, в яку я закохався.

Та просто піти і нічого не сказати було б зовсім не по-чоловічому. Тому я запропонував зустрітися, щоб обговорити наші стосунки. Мар’яна розповіла мені, що за період моєї відсутності вона дуже сумувала, перестала гуляти та взагалі виходити з дому. Тож вільний час проводила за серіалами з їжею. І ось, маємо, що маємо.

Я прекрасно розумів її, але що зробити, що мій мозок більше не може її сприймати так, як півтора роки тому. Мар’яна пообіцяла, що піде в зал і скоро буде такою, як раніше, а я просто вже не знаю, чи в тому діло і чи готовий я так довго чекати та на щось надіятися.

КІНЕЦЬ.