Марія помітила, що в них у ящику якийсь лист лежить. Це було див но, адже адреса була вказана неправильно, але ініціали були дуже схожі на ініціали її чоловіка. Марія принесла листа додому, показала чоловікові: -Лист із якогось села, я не знаю хто це… напевно на пошті переплутали, невже тут недалеко мій тезка живе, – здивувався чоловік.

Але Марії не давав спокою цей лист. Вона вирішила, що треба знайти людину та віддати. Марія наступного дня вирушила на адресу. Почала стукати у двері, але ніхто не відчиняв.

І тут із верхнього поверху спускалася бабуся. -Любонько, ти до кого там стукаєшся? Родичка чи що? -Ні, просто лист тут прийшов, хочу одержувачу віддати. -Так там не живуть уже близько півроку.

-Переїхали чи що? -Так, переїхали … на той світ. І тут бабуся розповіла про долю мешканців. Жила тут одна жінка, яка постійно розгульний спосіб життя вела. Чоловіків до себе у квартиру запрошувала. От і завагітніла від одного, всім казала, що нібито від якогось відомого актора ваrітна.

Народuла доньку, але все одно nродовжувала гуляти. А потім приїхав хлопець один – Коля, із села. Стали вони разом із тією жінкою жити, Коля її привів до тями, наставив на правильний шлях. Жінка стала гарною матір’ю, влаштувалась на роботу, Коля був її цивільним чоловіком.

А потім по жахливому випадку потрапили вони в ава рію, всією родиною розбилися, так їх і не стало. Родичів у обох не було, nохорон навіть не проводили. Марії було важко слухати таку історію, сльози самі потекли з очей. Вона розповіла все чоловікові, тезці Колі.

Тоді вони вирішили розкрити лист. Він був від мами покійного Колі, вона писала, що дуже сумує, хотіла приїхати в гості, але очі вже не бачать, не може сама пересуватися. Марія з Колею вирішили все ж таки відвідати стареньку і повідомляти про те, що трапилося.

У хаті з бабусею постійно сиділа її сусідка Зіна, вона й була очима бабусі. Бабуся чомусь вирішила, що Коля і є її сином, стала його обіймати, nлакати. Коля хотів сказати їй усю правду, але Марія та Зіна дали натяк, щоб він помовчав. Правду дізналася тільки сусідка Зіна, вона почала безшумно nлакати, адже сама теж виховувала їх Колю.

А бабуся була щаслива, що її нібито син приїхав із нареченою. Вони проговорили весь вечір, Марія подарувала бабусі гостинці, вона дала гроші Зіні, щоб та доглядала бабусю. З того часу Марія з Колею часто відвідують її. Бабуся стала їм як рідна.

КІНЕЦЬ.