Коли я закінчила університет, то трапився на моєму шляху доволі цікавий молодий чоловік. З перших днів знайомства я закохалась у нього. А через рік ми почали говорити про сім’ю, затишок, діток. Точніше я багато про це говорила, а хлопець лише слухав. Я думала, що от-от він зробить мені пропозицію, але, як виявилось, глибоко помилялась, бо він про це навіть не думав.

Всі подальші розмови про одруження закінчувались тим, що Андрій мені відмовляв. Він постійно казав, що ми ще замолоді, що ще встигнемо з тими штампами в паспорті. Загалом, він хотів перевірити наші почуття більше.

Він думав, що наші почуття через кілька років пройдуть і тоді доведеться розлучатись. І ось через п’ять місяців ми таки розійшлись.

А через три роки я вийшла заміж за Дмитра. З ним ми в стосунках були три роки. І йому не потрібно було більше нічого перевіряти. Ми одружились, народили красунь-донечок та жили настільки щасливо, наскільки це можна було собі уявити. І я дуже люблю свою сім’ю.

Одного разу я їхала маршруткою на роботу. На одній із зупинок до мене підсів чоловік. Коли ми тільки обмінялись поглядами, то впізнали один одного. Це був Андрій. Минуло, здається, не так багато років, але чоловік значно постарів та і виглядав не дуже добре.

Якщо бути точною, то пройшло більше ніж десять років. Для мене вони пролетіли, як один день. Але розумію, що за такий період всі змінюються, вже і зморшки якісь з’являються. Андрій розповів мені, що три роки тому він розлучився із дружиною.

Разом вони проживали близько чотирьох років. А після розлучення вона відразу вийшла заміж за іншого. Так склалось, що діток у них не було, от і живе він тепер сам. Наскільки я зрозуміла, то він чоловік глибоко нещасний.

Коли ми розпрощались і я прямувала вже пішки на роботу, то тихенько собі думала, що мені пощастило тоді не вийти заміж за Андрія. В одному він виявився правим: нам потрібно було таки перевірити стосунки. І перевірку вони цю не пройшли.

Із Дімою ми зустрічались довго, перш ніж він запропонував мені одружитися. Тому я і зробила висновок, що таки краще спочатку довгий час побути в стосунках, перевірити один одного, звикнутися, прожити разом якісь моменти, а тоді тільки до РАГСу бігти.

Тепер ми щасливі разом і я рада, що все в моєму житті склалось саме так.

КІНЕЦЬ.