Нашому синові 5 років. Поки що на другу дитину ми ніяк не можемо наважитися. Але нещодавно Артема цілком влаштовувало, що він єдиний у сім’ї. А тут повернувся з садка і заявив, що має серйозну розмову до мене.

— Щось трапилося? — перепитала я. — Є справа до тебе, мамо! — серйозно заявив син. — Ну що там? — спитав чоловік. — Мені терміново потрібна сестра! — В сенсі? — насупив брова чоловік. — Тату, що незрозумілого?

Поки мама молода, треба негайно народити сестру. — Ну я не знаю, чи я зможу… — посміхнулася я. — Мамо, ну ти мене як вчила? Треба куштувати, а потім говорити!

— Не обіцяю, але спробую. Потрібно з татом обговорити це питання. Може, він проти сестрички, — постаралася я не розсміятися.

Загалом у нас були розмови щодо другої дитини, але ми це питання вічно відкладали на другий план. У нас поки що іпотека, тому страшно вирішуватись. Просто я розумію, що чоловікові буде важко виплачувати одному кредиту, якщо я засяду в декреті. — Тату, ти не проти сестрички? — перепитав син у чоловіка.

— Загалом ні, але треба трохи зачекати. Я ж у відрядження завтра їду. Повернуся за два тижні, і тоді ще раз поговоримо. На цьому наша розмова була поставлена на паузу.

Але коли я прийшла укладати сина спати, він мені сказав: — Мамо, ну давай таки заведемо сестричку? Ти бачила, яка у Мишка гарна сестричка.

Волосся світле, кучеряве. Ми будемо їй плаття красиві купувати та шпильки. Давай, мамо? — Синку, нам треба тата дочекатися. Без нього я не зможу. — Ой , поки він повернеться … Син заснув, проте вранці йому спала нова ідея на думку: — Мам, я таке придумав! — Ну і? — Давай ми сестричку заведемо, доки тато буде на роботі?

А як повернеться за два тижні, здивується, що вона вже є. — Гей, що ви тут думаєте? — засміявся чоловік. — Ти їдь, тату, ми тут без тебе розберемося.

Я до сусіда схожу, дядько Мишко нам допоможе. Ти повернешся, а в нас сестричка вже є. Ти ж не виженеш маленьку надвір? Ось вам дитяча логіка! У чоловіка різко зникло бажання їхати кудись, адже від сина можна що завгодно чекати за такого настрою.

КІНЕЦЬ.