Звісно, донька для мене стала цілим світом заради якого я готовий піти й у вогонь і у воду, тому працюю дуже багато, аби вона могла дозволити собі все найкраще. Вона швидко росте, а з нею і потреби. Знайомі почали говорити, що ми її балуємо, проте ми вважаємо, що розвивальні ігри ніяк не шкодять дитині, а кілька ляльок навпаки здатні виховати людяність та соціальні норми поведінки.

Кілька місяців тому теща почала до нас часто навідуватися і мене це дивувало, адже раніше ми з дружиною могли благати її прийти та допомогти, а тут вона сама виявляла ініціативу. Раніше весь свій час вона проводила з першою онукою, тобто з племінницею моєї дружини. А після відвідин бабусі моя донька почала скаржитися, що у неї щось зникло, то лялька, то настільна гра, то гітара дитяча. Спочатку я думав, що вона його просто знайти не може, але скільки з дружиною не шукали – нічого не знайшли.

Відповідь сама нас знайшла, коли ми навідалися до племінниці дружини на день народження. Моя донька приносила іграшки сестри й говорила про те, що це так самі, які й у неї зникнули. Все стало очевидним, проте сестра та маленька говорили, що бабуся їх подарувала, а вона відмовчувалась, доки дружина не відвела її у бік для розмови.

– Мамо, що це таке? Відколи стало нормальним красти у власної доньки?

– Та хто ж у тебе краде? Це ж твоя племінниця! Твій Олег заробляє добре, то може ще дозволити таких ляльок, а маленька Орися має страждати від того, що її батько не працює?

– Тоді чому не попросила нас? Ми б купили й племінниці іграшок.

– Не купили б і мені нічого б не дали, а тепер онука хоч точно має з чим бавитися!

– То що тепер у тебе в одної онучки можна відбирати для іншої? І що ж це за любов така?

– Не вигадуй дурного!

Дружина і я були засмучені таким поворотом подій, адже нам дійсно було б не шкода купити щось і для маленької дівчинки, а після такого інциденту і не хочеться зовсім. Вийшло, що обікрали рідні люди й ще й нас у цьому звинуватили! А я хіба винний, що Орисин тато не хоче працювати, а лише на дивані лежати?

КІНЕЦЬ.