Мама мого чоловіка Дмитра має досить не простий характер, вона людина досить таки складна.

Мою власну свекруху дуже не просто в чомусь переконати, як не старайся, але не вийде.

Моя свекруха має двох дітей: сина, мого чоловіка Дмитра, і доньку, та останнім часом, зовсім не зрозуміло мені чому, лише для себе живе.

Мати Дмитра завжди стверджує, що раз діти дорослі вже у неї і мають свої власні сім’ї, то нехай і живуть самостійно, дбаючи про себе і про родину свою, а вона вже може більше часу приділяти собі і пожити для себе, адже й так вже дуже багато вклала у своїх дітей.

Я, звісно, трохи знала маму свого чоловіка ще до одруження, тому відомо було, що вона за людина. Відповідно на якусь допомогу від неї чи підтримку я, особливо, й не розраховувала.

Але мати мого чоловіка, як не дивно навіть для мене, й доньці своїй рідній в допомозі відмовляє, не дивлячись на те, що та досить таки пізно вийшла заміж і не так легко їй далося те жіноче щастя.

Моя зовиця зовсім нещодавно сама стала мамою і їй не просто з маленькою дитиною на руках, коли чоловік з ранку до вечора на роботі, адже вони живуть в орендованій квартирі, за яку потрібно платити чималі гроші щомісяця.

У мене з зовицею завжди були хороші стосунки, ми з нею багато спілкуємося, їздимо в гості одна до одної, відпочиваємо вже зараз сім’ями, тому я розумію і добре знаю, як непросто живеться її, і дуже добре розумію, що вони зараз економлять на всьому і бережуть кожну копійку.

Та свекруха і до доньки своєї ніколи не біжить, навіть їй не має особливого бажання чимось допомагати.

Варто сказати, що мати мого чоловіка отримала в спадок дві квартири: одну від своїх батьків, а іншу – від своєї старшої сестри, якої не стало давно, яка не мала дітей.

Але, не дивлячись навіть на те, що рідна донька квартиру орендує, а ми з Дмитром собі квартиру взяли в кредит, свекруха житла нам не дала і навіть ніколи не запропонувала нікому жити з нею.

Свої дві квартири мати Дмитра здає в оренду і отримує великі гроші за це.

Свекруха ходить в хороші салони краси, купує дорогі речі та якісні продукти за чималі гроші, щороку вона їздить на море і в санаторій, спокійно щовихідних ходить в кіно, відвідує театри, веде дуже активний спосіб життя.

А коли їй хтось з рідних робить зауваження, вона виправдовується, що її дітям немає чого нарікати на неї, адже всі ці три квартири все одно дістануться дітям у спадок все одно, коли не стане її, а зараз вона хоче жити добре хоч на старості років пожити гідно і побачити гарне життя, чого не могла бачити і знати в молоді роки.

Зараз мої діти ходять до школи, вони вже навчаються в старших класах, навчаються вони не дуже добре, а я хочу дати їм гарну освіту, щоб у них було хороше майбутнє, їм скоро потрібно буде навчатися у вищих навчальних закладах.

Грошей у нас, особливо, зараз немає, усе йде на життя, хоча купуємо лише елементарні речі.

Я попросила свого чоловіка, щоб попросив маму давати своїм онукам щомісяця певну суму, яку ми платитимемо репетиторам, щоб підтягнути дітей у навчанні, адже була дистанційна освіта і вони багато матеріалу не засвоїли.

Свекруха відмовила в грошах, сказала, що якщо діти погано навчаються, то ніякого вищого навчального закладу не потрібно, адже хтось же має працювати прибиральницею чи охоронцем. Вона своїм дітям за репетиторів не платила і внукам не буде.

Хіба це правильно так ставитися до рідних дітей та онуків?

КІНЕЦЬ.