Андрій привів до будинку свою дружину Аню. Одружилися вони дуже швидко, мама Андрія-Людмила навіть не була знайома з дівчиною до весілля. У квартирі Андрія йшов ремонт, тож йому з Анею треба було якийсь час пожити у Людмили. Свекруха приготувалася до появи невістки.

Вона думала, що дівчина буде соромитись, дивитися в підлогу і робити все, що скаже Людмила. Але Аня виявилася іншою людиною.

Вона їла за столом із великим апетитом: -Андрюша, спробуй цей салат, він такий смачний, — сказала Аня з набитим ротом. -Мій син і так візьме все, що захоче. Не в мачухи ріс, – відповіла Людмила. Але Аня ніби й не помічала колких підколів свекрухи. Після обіду дівчина почала мити посуд.

Було видно, що Людмилі не подобається, як молода господарка розставляє посуд. -Та Ви не хвилюйтеся, з часом звикнете, — сказала Аня. Людмилу вражала зухвалість дівчини.

Вона ще почала її шпиняти за те, що Аня з села та батьки у неї сільські. Але потім трапилося лихо, захво ріла мама Людмили, бабуся Андрія. Усі в домі працювали, ніхто не міг наглядати за хворою бабусею. Тоді Аня, навіть без прохань, сама вирішила, що візьме бабусю на себе. Вона щодня приходила до неї, варила супчики, давала пігулки, стежила за нею.

Після такого Людмила зауважувала дівчину. Іноді рідні люди навіть не вміють так доглядати хво рих, як це зробила Аня. Незабаром ремонт у Андрія закінчився, і він із Анею переїхав.

Людмилі навіть стало нудно без невістки у хаті. Через деякий час Людмила дізнається, що Андрій розлу чився з Анею, у нього з’явилася нова дівчина-Катя.

-Це ще що таке, що за Катя? Мені вона не подобається, поверни Аню. -Мамо, я тебе не розумію. Поки Аня була в нас, ти її нена виділа. Зараз її немає, а Катя, між іншим, міська, до неї в тебе менше претензій має бути. -Мене не хвилює звідки твоя Катя. Аня у багато разів була кращою! -Мам, тобі не догодити. Яку б наречену я не привів.

КІНЕЦЬ.