Невістка сказала мені, що у мого сина є руки, ноrи, тому їсти собі він може приготувати сам.

Про свою невістку я все зрозуміла ще при першому знайомстві. Було відразу видно, що господиня з неї ніяка. Коли ми тільки сіли за стіл, то вона поводила себе як панянка, яка живе тільки в своє задоволення. Допомагати мені вона не збиралась навіть із ввічливості. Я  ж би не змушувала її щось робити, але запропонувати можна. Після вечері я розповіла про своє враження сину, але він запевнив, що все нормально, мені просто здалося. А через кілька місяців таки одружився із дівчиною.

Відразу після весілля пара жила окремо від мене, тому про порядки в їхній квартирі я нічого сказати не можу. В гості я не ходила, бо напрошуватись не вмію. Коли декілька разів прийшла сама на вихідних, щоб їх провідати, то Руслана ясно дала знати, що її це не влаштовує. От якісь дружні стосунки в нас із нею побудувати і не вийшло.

Не так давно мені телефонував син. Він запитував, чи можна було б прийти до мене на вечерю. Ну а я що? Я тільки рада була. Після одруження я майже не бачила його і не спілкувалась, тому була на сьомому небі від щастя, коли дізналась, що він прийде.

Я підготувалась на славу: і борщику зварила, і котлеток посмажила. Він наминав так, що аж за щоками тріскало. Я помітила, що за цей час він добряче втратив вагу. Тут і до ворожки не ходи, ясно, що вдома дружина не дуже то й готує.

Одяг, що був на синові виглядав непоправним і пом’ятим. Мене це дуже дивувало. Невже так важко закинути сорочку до пральної машинки? Чи в неї на це так мало часу? Я б не сказала так, оскільки кожного дня вона малюється, фотографується і виставляє світлини до соціальних мереж. Краще б зварила картоплі запекла і похвалилася.

Та в цьому всьому вина і мого сина. Невже він не може сказати, що так жити ненормально? Якщо у вас таке кохання, то потрібно ж якось турбуватись один про одного. І якщо Вова заробляє гроші, то чи могла б Руслана за весь день хоча б прибрати і щось приготувати?

На наступний день я зателефонувала невістці з метою проведення виховної бесіди. Та вона мені відповіла:

– А ваш син що безрукий? Здається, все на місці і може сам собі приготувати поїсти, попрати речі і попрасувати теж. Я ж не на роботу влаштувалась, а заміж вийшла. А ви краще у своїй сім’ї розбирайтесь, в нашу лізти не треба.

Ну і що ви хочете добитись від такої людини? На цьому наше спілкування закінчилось і я остаточно переконалась, що мого сина Руслана  не поважає та не любить, а просто тримає за гаманця. От тільки він цього чомусь не розуміє.

КІНЕЦЬ.