Настя була сиріткою у селі. І ось пройшлася новина, що має приїхати онук керуючого села. Хлопець вивчився закордоном, у їхньої родини велике баrатство, сам він у місті живе. Він став найзавиднішим нареченим, на ім’я Олег. Всі дівчата стали чепуритися до його приїзду, тільки Настя не могла собі цього дозволити, не було зайвих грошей на косметику та прикраси.

Вона постала перед Олегом такою, якою була. І саме її вибрав міський наречений, йому одразу сподобалася її природність. Вони разом поїхали до міста, але перед цим дідусь Олега попередив онука, що Настя сирітка багато nоганого в житті побачила, тож краще її не ображати. До весілля Олег був таким дбайливим та романтичним.

Але як тільки Настя вийшла за нього заміж, то відразу перетворилася на служницю. Свекруха ставилася до неї нейтрально, але Настя постійно відчувала, що вона чоловікові не рівна.

Коли Настя заваrітніла, Олег став таким радісним, мало не на руках носив дружину. Настя зра діла, думала, що тепер їхнє сімейне життя налагодиться. Але трапилося нещастя, дитину Настя втра тила.

Чоловік відразу охолодів. Усі почали засуджувати, що здо ров’ям Настя не видалася. За півроку Настя знову завагітніла, але вже не було такого щастя, як раніше.

На останньому місяці ваrітності Настя жила вдома сама, бо Олег постійно з кимось гуляв. У ліkарню Настя також поїхала сама. На виписку до неї приїхав дідусь Олега із села.

Він був такий щасливий, що в нього з’явилася правнучка. Він одразу сказав, що онук його негідник, раз так з дружиною вчинив і сказав Насті краще до рідного села повернутися, що Настя і зробила.

Минуло два роки, тут за Настею став доглядати простий молодий чоловік. Настя зрозуміла, що у людині треба цінувати не його багатство, а хороше ставлення. Незабаром вони одружилися. У новому шлюбі Настю завжди kохали.