Аня жила з мамою у двокімнатній квартирі, яку купила сама та виплачувала іпотеку. Дівчині двадцять сім років, матері нема п’ятдесяти.

— Доню, тобі треба влаштовувати своє життя, — казала Галина Петрівна. Але Ганна не поспішала з цим. По-перше, вона жила роботою та кар’єрою, по-друге, сподівалася, що мама знайде собі чоловіка та переїде жити до нього.

Тоді і вона може задуматися про чоловіка. З Артуром Аня зіткнулася на ранковій пробіжці. У прямому сенсі цього слова. «Аварія» стала приводом знайомства, яке незабаром переросло в роман.

Хоча Артур був на тринадцять років старший за дівчину, але спортивна фігура і симпатичне личко змусили дівчину забути про різницю у віці. Єдине, що бентежило Аню — те, що той ніколи не запрошував її до себе. — Чи не одружений ти? — спитала вона одного разу.

— Що ти люба, крім тебе в мене нікого немає. Просто я винаймаю кімнату з товаришем у однієї старенькій, тому запросити тебе мені нікуди. — Тоді переїдь жити до мене… У перший же день переїзду Артур одягнув на палець Ані обручку. Нехай і не золоте, але ж це щось означає.

— Він із тобою через квартиру, — сказала мати. — Він мене любить. А якщо ти так вважаєш, то перепишемо квартиру на тебе. Іпотеку, звичайно ж, платитиму я. Так і зробили…

— Твоя мама не думає їхати з твоєї квартири, — запитав одного разу Артур. — Це її квартира, тож, думай сам, куди нам переїжджати…

Аня, як і до переїзду до них Артура, продовжувала працювати по десять годин на день, без вихідних та відпусток. Хотіла швидше розплатитися з іпотекою. Якось вона погано відчула себе і начальник відпустив її з роботи. Прийшла додому і застукала маму з чоловіком у ліжку.

— Анечка, Артур, за віком, мені більше підходить, ніж тобі, — спробувала виправдатися мати. — Тоді порада вам, та кохання, — сказала плачучи від образи на зраду двох рідних людей Аня і пішла збирати речі. — Іпотеку не забудьте платити, — сказала вона на прощання.

Прожила кілька днів у подруги, потім переїхала в інше місто… Минуло п’ять років. Аня знову із квартирою, знову платить іпотеку. А Артур із Галиною? Ці не змогли впоратися з іпотекою, банк забрав квартиру, а самих вигнав надвір.

КІНЕЦЬ.