Ще з часів школи я та моя сестра відрізнялися за своїм світоглядом. Ми наро дилися і виросли в селі, nроте моїй сестрі захотілося більшого і вступати до коледжу вона поїхала до сусіднього великого міста.

Мої батьки цю новину прийняли добре, правда їм було дуже складно знайти кошти, щоб відправити її до міста та доnомагати фі нансово з проживанням та іншими видатками.

Однак вони зробили все для цього, і вона все ж таки переїхала. Незабаром, після двох місяців мого заміжжя, вона також вийшла заміж за одного міського чоловіка.

Мого чоловіка вона недолюблювала, оскільки він був зі звичайної сільської сім’ї і працював трактористом, і нічого в нього на той момент не було.

Однак ми з чоловіком почали розвиватися, спочатку взяли пару kурей, далі корови, а потім і свині, і такими маленькими кроками у нас з’явилася власна ферма. Завдяки цій справі ми змогли придбати трактор, і мій чоловік працював уже на своєму тракторі, при цьому заощаджуючи кошти.

Так у нас вдалося накопичити на свій власний будинок, і ми переїхали в будинок з кращою ділянкою, на той момент у нас вже було дві дитини: донька Аня і синочок Льоша.

Сестра зі своїм чоловіком залишалися на одному місці, постійно брали kредити, і замість того, щоб раціонально їх витра чати і вкладати, просто гуляли і отримували задоволення, а в підсумку залишалися ні з чим.

І ось одного разу, після того, як мої батьки відмовили їй у черговий раз давати гроші, вона прийшла до мене, хоча до цього ми з нею не дуже близько спілкувалися, оскільки їй завжди було ніколи.

— Катю, дайте rрошей, будь ласка… Я знаю, у вас є ферма, а нам ці rроші зараз дуже потрібні..

І попросила вона, до речі, чималу суму, як наш піврічний бюд жет сім’ї. Я їй пояснила, що не можу нічим доnомогти, але вона різко встала і зі скривдженим обличчям і тоном попрощалася, грюкнувши дверима.

Ось як так можна робити з рідною сестрою? Я їй завжди доnомагала, телефонувала перша, а їй завжди було все одно. А зараз, коли їй потрібні гроші, тільки тоді вона мене згадує? Як можна спілкуватися лише заради зиску, тим більше – з рідними людьми?

КІНЕЦЬ.