Часто думаю, що мій син просто сліпий. Дружина під його носом зраджує йому зі своїм колегою, а він навіть не здогадується. Щоправда, він допізна працює, але ж я не працюю за станом здоров’я і все бачу.

Річ у тім, що вже, напевно, протягом місяця мою невістку з роботи щоразу підвозить той самий чоловік на сріблястій машині. Вона виходить та йде додому. Якось у нас із нею навіть скандал на цьому ґрунті стався.

Як завжди, ввечері до нашого під’їзду під’їхала та сама машина. Тільки цього разу невістка не поспішала виходити. Хвилин двадцять вона сиділа, а потім тільки піднялася до квартири. Мені це не сподобалось. Я вийшла і нагадала їй, що вона заміжня жінка. Що про неї подумають сусіди?

Мені потім вислуховувати та червоніти через негідну поведінку дружини мого сина? Але вона замість того, щоб перепросити, стала нападати на мене. Сказала, що це не моя справа і вона просто вирішувала питання з колегою по роботі. Розвернулася і пішла до своєї кімнати.

Згодом прийшов син, але я вирішила йому нічого не казати. Не хотіла засмучувати. Тільки ось невістка все викрутила так, що мій син почав висловлювати мені та дорікати, що я ображаю його дружину. Бачте, я довела бідолаху до сліз. Він що зовсім сліпий і не бачить, що вона їм маніпулює та наставляє йому роги?

Вранці я вирішила, що я старша і повинна бути мудрішою. Я попросила у сина пробачення. Але він сказав, що вибачатися я маю не перед ним. А перед ким? Перед цією вертихвосткою? Я м’яко натякнула, що сусіди вже шушукаються, бо бачать, що його дружину підвозить інший чоловік.

Але син спокійно відреагував на це і сказав, що це колега, і він іноді підвозить невістку тому, що йому по дорозі. Тільки зовсім не іноді, а постійно. Щовечора. Але про це я не ризикнула сказати синові. Побоялася його гніву. На лавці з подругами ми обговорили цю ситуацію і вони підтвердили мої побоювання.

Не буде простий колега щовечора підвозити співробітницю з роботи. У нього, що своєї сім’ї нема? Сусідка порадила мені відкрити синові очі та розповісти, хто і як часто підвозить його дружину. Нехай вимагатиме від неї пояснень. А я не впевнена, що це треба робити.

Вони потім помиряться, а я крайня залишусь. Ми живемо всі разом, і я не хочу, щоб наше життя перетворилося на постійні сварки. Але з іншого боку, не хочу, щоб невістка ганьбила мене та мого хлопчика, маючи коханця. Соромно ж перед сусідами.

Ось і що мені робити не розумію. Може, син і справді не знає, що цей колега зачастив до нашого під’їзду? Може, поговорити з ним акуратно чи краще не лізти і нехай самі розуміються?

КІНЕЦЬ.