У свої 57 років Оксана вже давно звикла до незалежності, тож раптове повернення колишнього чоловіка через кілька років стало для неї дивовижною подією.

Він заявив, що має право співмешкати з нею у її чудовому будинку. Оксана, місцева шкільна вчителька, поєднувала свою роботу із веденням домашнього господарства. Її єдина дитина, Андрій, уже 15 років жила одна за кордоном.

Хлопець регулярно дзвонив та залишався її надійною опорою. Одружений і сам батько, Андрій був для неї єдиним джерелом радості.

Під час її літніх візитів Оксана спілкувалася з онукою, сином та невісткою. Минулого разу, коли вона готувалася до повернення, Андрій подарував їй кошти на ремонт старого будинку, настоявши на своєму, незважаючи на її початкову відмову.

Після двох років будівництва з частими візитами Андрія в Оксани з’явився один із найкращих будинків у її селі.

Хоча вона журилася, що не може висловити свою подяку синові, Андрій лише відповів, що він все ще у боргу перед нею. Павло, колишній чоловік Оксани, покинув її, коли Андрію було лише три роки.

Оксана сама виховувала сина, підробляючи в школі та на полях. На ці кошти Андрій здобув вищу освіту у столиці, а влаштувався на роботу в Німеччині, звідки він продовжував допомагати Оксані.

Якось у суботу Оксана була вражена появою Павла у її дворі . Його життя за кордоном розладналося, дружина претендувала на все їхнє спільне майно.

Згадавши про сина, він зажадав частку у будинку, побудованому Андрієм. Оксана, хоч і приголомшена, дозволила йому тимчасово пожити в літній кухні, обмірковуючи в розмові з Андрієм їх подальші дії.

КІНЕЦЬ.