Я не любитель розголошувати свої особисті переживання, але сьогодні я почуваюся зобов’язаною зробити попередження кожній жінці: не присвячуйте своє життя лише дітям! Це невдячне справа! Я вклала свої найкращі роки у виховання сина та доньки, вважаючи, що вони віддячать мені на старості років.

Але то був серйозний прорахунок! Після раптової сме рті чоловіка я залишилася одна з чотирнадцятирічної донькою Анею та восьмирічним сином Михайлом. Я сама взяла на себе тягар їхнього виховання. У моїх дітей не було труднощів.

Коли у них з’явилися свої діти, то я знову з радістю запропонувала свою допомогу, няньчила онуків у вихідні, даючи перепочинок молодим батькам. Я не знала, що моя доброзичливість стане моєю заrибеллю!

Хвороба вразила мене раптово, розкривши справжні обличчя моїх сина та дочки. Їхня обіцянка привезти мені особисті речі та ліки під час мого перебування в лікарні виявилася порожньою. Я провела тиждень на самоті, задихаючись від несмачної лікарняної їжі та власних сл із.

Після виписки, незважаючи на попередження лікарів про неприпустимість фізичних навантажень, я знову опинилася у ролі дбайливої бабусі, поки мої діти планували поїздку на курорт.

Мої нездужання швидко дали про себе знати. Поки я лежала непрацездатна, то спостерігала суперечку між Михайлом та Анею про те, хто залишиться зі мною на ніч. Їхнє небажання і неповага довели мене до крайності, і я наказала їм піти з мого життя. Потім я провела ніч, ридаючи в подушку, на самоті.

Наступного ранку з’явився проблиск надії в особі сусідки, яка помітила мої відчинені двері. Її співчуття змусило мене вилити своє горе, і, на мій подив, вона запропонувала свою допомогу.

Незважаючи на початкові вагання, я погодилася. Вона стала моєю доглядальницею, забезпечуючи харчування, ліки та дружнє спілкування в обмін на частину моєї пенсії. І що я отримала в результаті? Незнайома людина дбала про мене в старості, тоді як мої власні діти були відсутні у моєму житті. Але я сама була винна у нинішній ситуації.

КІНЕЦЬ.