Після того, що трапилося з її чоловіком, Наталя перестала з нами кудись їздити. Несподівано одного разу вона сама мені зателефонувала та попросила про зустріч. Ми зустрілися, і тоді подруга розповіла нам про пekл0, яке вона проходить.

Моя хороша подруга Наталя вже досить давно перебуває у шлюбі.

Її чоловік, Віктор, некомунікабельний і суворий.

Я ще жодного разу не бачила, щоб він посміхався. Такі люди не викликають у мене особливого захоплення. Однак суть справи в тому, що Наталя його просто обожнює. “З Віктором я відчуваю себе як за кам’яною стіною. Він надійний, не п’є, не курить. А його нетовариськість не є проблемою”, – зізналася мені Наталя.

Незабаром після цього сталася трагедія: її чоловік потрапив у важку аварію, в результаті якої опинився в інвалідному візку.

Відтоді життя Наталії кардинально змінилося. Хоча вона не була самотньою, з родичами та батьками, які згуртувалися навколо неї, та було очевидно, що на ній лежить значний тягар відповідальності. Ми запропонували їй свою допомогу та висловили співчуття, наскільки це було в наших силах. Проте, у нас також були власні турботи.

З часом наша з Наталею дружба звелася до нечастих повідомлень і телефонних дзвінків. Ми сім’ями часто виїжджали за місто, смажили шашлик, відпочивали. Після того, що трапилося з її чоловіком, Наталя перестала з нами кудись їздити. Несподівано одного разу вона сама мені зателефонувала та попросила про зустріч.

Ми зустрілися, і тоді подруга розповіла нам про пекло, яке вона проходить. І

проблема зовсім не в догляді за чоловіком. Річ у тому, що насправді її чоловік, наскільки це можливо, почуває себе нормально, він при свідомості, ходить на милицях. Одначе він вважає за краще лежати без діла, вимагаючи, щоб його обслуговували. Парадоксально, але чим довше він проводитиме в ліжку, тим менші шанси стати на ноги.

Він став егоїстичною людиною, не виявляючи найменшої поваги до своєї дружини.

Віктор вважає, що всі йому щось винні.

“Дівчата, я ніколи вам цього не розповідала, – зізналася Наталя, – але ще до нещасного випадку я думала про розлучення з ним. На жаль, тепер уже пізно. Я більше не маю права піти від нього. Віктор користується моїм почуттям порядності. Розповісти про все своїм батькам я не можу.

Вони живуть далеко від мене, у них робота, побут. Тепер я вирішую питання, які повинен вирішувати чоловік. Дівчата, такої долі не побажаєш навіть найлютішому ворогові.

Мені навіть важко уявити те, що доводиться переживати подрузі. Здається, це безвихідна ситуація.

КІНЕЦЬ.