Хотілося поділитися та почути пораду. Ми із чоловіком прожили майже 19 років. Є двоє дітей, одній дочці 18 років, а другій всього один рік. І ось недавно я дізналася, що чоловік має коханку. Почну з того що йому 53 роки, а мені 37 років і я ніколи б не могла подумати, що він так зробить.

Займалася дітьми, а тут ще його мама хворіє і втрачає свідомість. Живе вона з молодшим братом. Її ізолювали для безпеки. Їй потрібно додатково готувати та наглядати. Два тижні один син, два тижні інший. Так розпорядилася дружина брата. Приготування звичайно на мені. Весь день дуже втомлююся.

І ось я дізнаюся, що мій чоловік не просто затримується на роботі, а знайшов собі розвагу. Я й раніше це помічала та викликала його на розмову. Але він наполегливо приховував. Коли хотіла подивитися телефон, він вирвав його з моїх рук і штовхнув мене, а другого дня катався з нею по кафе.

Хоча ми дуже з дівчатами просили звозити магазинами. Я не витримала і зробила роздруківку дзвінків, а потім зателефонувала. Звісно, відповів жіночий голос. Я себе не почала розкривати і вирішила поговорити з чоловіком. Він зізнався.

Але сказав, що я маю дати йому подумати і попрощатися з нею особисто. Що могла б ще дати погуляти, і він би сам повернувся. Як боляче це чути. За ним і раніше був гріх, коли з’явилася старша дочка, а тепер і молодша. Як би не вмовляла його з донькою, він стоїть на своєму, що хоче бачити цю жінку і ми йому не указ.

Ця жінка моя ровесниця, у неї чоловік і дитина. Тільки чоловік начебто вже четвертий. І їй байдуже, якщо він дізнається. Місяць уже живу як у пеклі. Біль та образа. Ми познайомилися, коли мені було 16 років. Батьки були шоковані, але я була зразковою дівчинкою і ми просто з ним спілкувалися.

Він обожнював мене, шукав зустрічей і ладен був приїхати за десятки кілометрів, хоч на п’ять хвилин. До мене він був одружений. Але там дружина зрадила йому від неуваги та подала на розлучення. Коли ми стали жити разом, він став іншим.

Увага до мене зникла, вдома, як від чоловіка толку мало. Нині ми живемо у квартирі за яку сплачуємо кредит. Вона оформлена на мене. Платити небагато. Але декретні мені скоро виплачувати перестануть, а у садок ще не віддали. Уся надія на нього.

Як бути, якщо любові до мене він не відчуває? Я чудово виглядаю, струнка і стежу за собою. Багато чоловіків роблять компліменти. Що тільки рухає моїм чоловіком, не знаю. Віра зникла і надія, що він покине її, теж. Сказав, що може й іншу завести.

Тільки навіщо він робить мені цей біль? Сил немає, тримаюся заради дівчат, але що буде далі, не знаю. Підкажіть, як бути. Розумію, що кохаю його. А він просто маніпулує. З дітьми не спілкується, вечеряє та спати.

Якщо намагаюся завести розмову про його ставлення до нас, то у відповідь одна лайка та образи. Навіть дітей не соромиться і може подібне до них крикнути. Розумію, що таке не виправити.

КІНЕЦЬ.